московія повністю знищила українську історіографію — дослідник
Першим, хто почав творити українську історію незалежно, був Михайло Грушевський. Однак до 1945 року українська історіографія була повністю знищена.
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Першим, хто почав творити українську історію незалежно, був Грушевський, коли переїхав до Львову. Потім послабився цензурний режим і Грушевський продовжив свою діяльність живучі в Києві. Йшлося про розбудову української держави, але без історичного фундаменту це було неможливо зробити. Адже суспільству треба було показати, що воно не просто сьогодні з’явилося. В цьому є передісторія, що українці не якесь випадкове явище, а закономірне явище, яке складалося багато сторічь. Саме тому у 1920 роках випав шанс створити українську історіографію, як науку без політичної ангажованості. Так воно і пішло. У 1918 році була створена Академія наук, де була створена історична секція. На ній працювали науковці та дослідники. Потім УНР опинилася під московською окупацією. А далі створили Радянський союз, до складу якого увійшла Україна, під назвою УСРС. Однак реальну політичну владу в Україні мала москва. Хоча істориків до певного часу не займали. Не до того було», — каже дослідник.
Також за його словами, на руку українцям зіграв ще один фактор.
«У москві був такий собі дослідник Михайло Покровський. Він був першим, хто написав історію московщини з позиції марксизму. Однак він зазнавав гонінь у імперії. Однак тільки після революції 1905- 1907 року, вийшла його книга „Руская історія с древнейших времен“ у 5 томах. В ній Покровський повністю розбиває історію російської імперії. А щодо історії України, то він у своїй книзі постійно посилався на твори Грушевського. Зокрема, що вся українська історія пов’язана на соціальній боротьбі. Однак вже після смерті Покровського в рф почали казати, що всі його твори є неправильними. А до 1945 року українська історіографія була повністю знищена», — підкреслив дослідник.
За його словами, в московії почали думати чим її замінити.
«Вони почали запускати таку схему. Все, що об’єднує Україну з москвою — це позитив. А все, що роз’єднує — негатив. Саме тому виходить, що Переяславська рада — це позитив. Тому теперішня українська історіографія ще досі не вирвалася з парадигми закладеної у 1935 році. Саме тому російська історіографія це не наука, а політичний інструмент», — резюмує дослідник.
