Дослідник розповів, хто і як закладав фальшивий фундамент нашої історіографії

Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«У 1840 роках історіографія почала з’являтися, як наука. Тоді були опубліковані козацькі літописи, які викривляли історичну правду про Військо Запорізьке та його гетьмана Богдана Хмельницького. Лише за часів УНР історик Михайло Грушевський намагався відродити історичну правду. На жаль, його було вбито. А радянська історіографія прославляла російських правителів, приписуючи їм роль «об'єднувачів земель». «Іван Грозний і Петро І подавалися як творці великої імперії, до якої Україна нібито добровільно долучилася. Але про знищення Запорозької Січі чи репресії проти українців у цих розповідях не йшлося», — підкреслив він. За його словами, це був свідомий крок, щоб підпорядкувати українську історію ідеї «єдиного народу», — каже С. Коваленко.

Дослідник торкнувся і практичних методів фальсифікації.

«Радянська влада не просто переписувала історію — вона знищувала документи, які суперечили офіційній лінії. Архіви козацької доби, літописи, навіть церковні записи — усе, що могло свідчити про незалежність України, вилучалося або спалювалося», — розповів Коваленко. Він додав, що натомість створювалися нові «докази» — сфабриковані тексти, які підтримували москвоцентричний погляд.

Також С. Коваленко зауважив, що ці викривлення мають довгострокові наслідки. «Навіть після розпаду СРСР ми успадкували підручники, де історія України подавалася через призму росії. Цей москвоцентризм досі гальмує наше розуміння себе як нації», — резюмував він.

Дослідник закликав до деколонізації історичної науки та повернення до автентичних джерел, які б розкривали справжню роль України в європейському контексті.

Його аналіз підкреслює необхідність переосмислення історії, щоб позбутися нав’язаних міфів і повернути Україні її історичну суб’єктність.