Бізнес має бути захищеним — Голомша
У розвинених демократіях західного зразка ставлення до бізнесу з боку правоохоронних органів будується на принципах презумпції правомірності, пропорційності втручання, недискримінації та верховенства права.
Про це заявив заслужений юрист України Микола Голомша.
«Виходячи з ініціативи Генпрокурорат Руслана Кравченка, як представник МАП (Нідерланди), хочу обговорити дуже важливе запитання, особливо для держави, яка хоче стати правовою, інвестиційно привабливою й дійсно європейською. У розвинених демократіях західного зразка ставлення до бізнесу з боку правоохоронних органів будується на принципах презумпції правомірності, пропорційності втручання, недискримінації та верховенства права.
На підставі існуючих правил в демократичному світі, хочу показати вимоги, які слід пред’являти до слідчих і прокурорів при внесенні відомостей до ЄРДР щодо бізнесу, «, — каже М. Голомша.
1. Принцип правової визначеності та належної юридичної кваліфікації
• Жодне внесення не може базуватися на загальних підозрах чи припущеннях.
• Повинна бути чітко визначена правова основа, яка дозволяє кваліфікувати дію як кримінальне правопорушення, а не адміністративне чи господарське порушення.
• Застосовувати «бізнес-підхід» до тлумачення дій: відокремлювати зумисний злочин від господарського ризику чи помилки.
2. Фільтр добросовісності заявника / ініціатора провадження
• Перевірка, чи немає конфлікту інтересів, рейдерських мотивів, чи заявник не переслідує комерційну мету зловживанням правом.
• Вимагати документального підтвердження, що подана інформація достовірна, а заявник діє добросовісно.
3. Оцінка суспільної небезпеки
• У західних країнах діє принцип: «немає кримінального провадження без публічного інтересу».
• Якщо ситуація не створює значної шкоди державі, працівникам, акціонерам чи суспільству — втручання КК може бути непропорційним.
4. Обов’язкове документальне обґрунтування рішення про внесення до ЄРДР
• У кожному випадку прокурор/слідчий має на письмі обґрунтувати, чому дію не можна кваліфікувати інакше (як адміністративну, цивільну, господарську).
• Впровадити внутрішній контроль/аудит таких рішень — служби комплаєнсу в прокуратурі (такий має існувати, або бути створеним).
5. Принцип останнього засобу (ultima ratio)
• Кримінально-правове втручання має бути останнім заходом, якщо інші механізми правового захисту (суд, ДПС, АМКУ, наглядові органи) вичерпані або неефективні.
6. Захист добросовісного підприємця
• Не можна відкривати провадження через формальні невідповідності, якщо дії були в межах звичайної господарської практики.
• Ввести поняття «економічної доцільності» та «господарського ризику» як захисні рамки.
7. Незалежна оцінка можливого впливу на економічну діяльність
• Перед втручанням у діяльність підприємства (обшук, арешт майна) — має бути:
• оцінка ризику шкоди для компанії, її працівників і ринку,
• зобов’язання обирати найменш інвазійні заходи.
8. Чіткий алгоритм погодження з вищестоящим прокурором
• У складних справах, які стосуються великого бізнесу, має бути обов’язкове погодження з керівництвом прокуратури, бажано з аналітичним висновком щодо правомірності втручання.
9. Цифрова прозорість і контроль
• Усі рішення про внесення до ЄРДР у справах бізнесу мають фіксуватися в (окремому журналі), як має бути визначено інструкцією, з доступом для інспекції, статистичного аналізу та громадського нагляду.
• Запровадити цифрові трекери «бізнес-проваджень» з автоматичним моніторингом термінів, дій, і обмежень прав.
10. Персональна відповідальність за зловживання
• Слідчий/прокурор, який безпідставно вніс дані до ЄРДР щодо бізнесу — має нести дисциплінарну або навіть кримінальну відповідальність за перевищення влади чи службову недбалість.
• Встановити механізм перегляду таких внесень у разі скарги бізнесу (наприклад, комісія при прокуратурі або омбудсмен бізнесу). З цього приводу має бути, якщо немає — то підготувати — Інструкуцію, обов’язкову до виконання. Звісно ж тут потрібно враховувати існуючу норму в КПК, зокрема ст. 214, але потрібні зміни і доповнення, але навіть при існуючих правилах. Принцип обґрунтованості слідчих дій після внесення. Внесення до ЄРДР не дає права на «все дозволено». Потрібен баланс:
• Проводити тільки необхідні й співмірні дії,
• Не паралізувати підприємство «для галочки».
«Прокурорам потрібно більше природності і впевненості, розуміння, що на вас відповідальність поклала держава в лиці всього українського народу. Формуймо правову державу разом», — резюмує М. Голомша.
