Звернення до Голови Верховної Ради України

Минуло майже два роки як Верховна Рада України схвалила текст Заяви «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» та затвердила Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

15 лютого 2017 року Громадська Спілка «Національна Асамблея України» разом з п’ятнадцятьма іншими інститутами громадянського суспільства звернулася до Голови Верховної Ради України щодо зволікань органів державної влади стосовно приведення правових позицій України щодо відповідальності Росії у відповідність до реалій сьогодення.

Минуло майже два роки як Верховна Рада України схвалила текст Заяви «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» та затвердила Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

Визначивши те, що РФ грубо порушила свої зобов’язання вчинила збройну агресію проти України, наслідком якої стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях, вище керівництво держави досі не наважиться назвати речі своїми іменами — що в Україні війна, не антитерористична операція.

Воєнний стан не оголошений, рішень щодо визнання так званих «ЛНР-ДНР» терористичними організаціями не має, торгівля з агресором триває, громадян Україні вбивають та калічать щодня, інфраструктура руйнується, окупанти грабують підприємства, відбирають майно у мешканців та вивозять в росію, економіка на грані краху.

Хіба АТО можуть тривати майже три роки?

Громадянам України та світової спільноті стає зрозумілим, що Заяви і Звернення це лише політичні гасла та застосування подвійних стандартів в оцінці ситуації підриває правову позицію України щодо відповідальності Росії.

Громадськість вимагає:

  • денонсувати (у відносинах з російською федерацією) Конвенцію СНД про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року;
  • денонсувати Угоду про співробітництво між ГПУ та Генеральною прокуратурою російської федерації, укладеної в м. Москва 15.09.2010 р.;
  • внести до глави 43 «Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій» Кримінального процесуального кодексу України, обов’язкові для виконання правоохоронними органами застереження відносно виконання запитів про надання правової допомоги правоохоронним органами країни, що порушує міжнародні договори та веде агресивні військові дії проти України (зокрема розширити перелік підстав для відмови у виконанні запиту).