Прокуратура перетворилася на прохідний двір — Микола Голомша

— Що змінилося за 9 років після реформи української поліції?

Реформа поліції не принесла очікуваних позитивних змін. На превеликий жаль, так буває в тих країнах, які розвиваються. Адже у розвинених країнах це робить на продуманій, конструктивній та науковій основі. У нас же реформувала Нацполіцію грузинська команда, яка не мала до цього відношення. Вони розвалили розшук, підрозділи з дійсними базами по боротьбі з оргзлочинністю та корупцією. Звісно результативність та ефективність роботи поліції впала дуже низько. На сьогодні вже більш менш вирівнюється ситуація, але ми після цієї реформи відстали десь на п’ять років. Тобто ми підходимо до рівня, на якому колись працювали правоохоронні органи.

— Якою мала бути реформа Нацполіції?

Будь-яка реформа має бути на користь людини. Щодо реформи Нацполіції, вона мала суттєво охопити поле діяльності у боротьбі з корупцією, насильством, наркотиками, а також вбивствами, організованою злочинністю, вимаганням і так далі. Як показує практика набору людей, які не мають освіти та досвіду для роботи у правоохоронних органах — призводить до найвищого рівня корупції. Раніше ж в органах була школа професійної майстерності. Також там була комісія, перед якою трусилися. І це був підбор кадрів. Тому треба було все це вберегти. Також необхідно, щоб реформа відбулася у головах реформаторів, щоб вони були не націлені на служіння певному політичному класу, певним персоналіям, щоб не були заточені на самозбагачення. Тоді не треба реформувати колектив. Крім того, якщо реформувати колектив, а керівництво буде заточено на хабарництво та корупцію, й здирництво, тоді перманентно доведеться жити у постійній стадії реформ.

Ми вже дозріли до того часу, щоб політичне керівництво держави підтвердило 4 кадрову революцію світового рівня, де наших фахівців запрошують за кордон та розбирають по всьому світу. Наше ж керівництво, навпаки, чомусь запрошує в Україну іноземців, надає їм безпідставно громадянство, хоча вони не знають мови та основ українського законодавства. Це знову ж таки запровадження найвищого рівня корупції. Адже люди, які нічого не розуміють та не знають, отримують високі зарплати, дають поле діяльності для корупційних схем ділкам.

— Як боротися з корупцією?

Ми ще далекі до реальної боротьби з корупцією. На жаль, продовжується тема, коли правоохоронні органи не функціонують відповідно до Конституції та закону. Вони функціонують орієнтуючись на певні службові кабінети. У нас помічають тих, хто краде велосипеди, але не помічають тих, хто краде вагони.

Говориш з людьми, коли вони не при владі, а лише рухаються до влади, і вони кажуть, що проти сватовства та кумівства й здирництво. Так було і з останньою владою. На жаль, нічого не змінилося з її приходом. Все залишилося по-старому. Тому не бачу зрушень у боротьбі з корупцією. Ведеться рутинна робота, а корупційні схеми залишаються. Однак цей процес еволюційний.

А правоохоронна система зміниться, коли зміниться український народ. Зокрема, коли він стане політичною нацією, а не буде чекати 500 грн за вибори, а потім за них буде розплачуватися п'ятиріччям. Адже не треба обирати олігархічних представників та представників великого бізнесу чи кон’юнктури. Крім того, всі закони мають виконуватися, а не казати про зміни до Конституції. І до речі, всі українці мають вивчити загальні положення Конституції. Тоді в головах людей все зміниться і Конституція запрацює. Наша Конституція нормальна. Вона передбачає функціювання гілок влади, а також заборону втручання однієї гілки влади в іншу. А чи не втручається виконавча влада у судову гілку влади, якщо сьогодні всі реформи та зміни, які відбуваються, йдуть з ОП стосовно судової влади. Тож якою буде ця судова влада? Крім того, президент має виступати гарантом дотримання конституційного права громадян. Також має працювати вся правоохоронна система на викриття корупціонерів та хабарників. Для цього має працювати моніторинг, хто і як збагачується. Сьогодні ж Конституція є, але від початку незалежності та до сьогодні, немає конституційних засад функціоналу наших гілок влади не дотримуються.

— Як працює прокуратура після реформування?

Туди допустили людей нетямущих, які породили корупцію та розвалили професійну роботу. І сьогодні прокуратура — це прохідний двір. Там зберігається професійний сегмент, але в нього немає впливу, щоб дотримуватися вимог Конституції. Нам потрібна реформа судової системи, яка передбачає комплексний підхід реформи правоохоронних органів. Адже квінтесенцією роботи правоохоронних органів є рішення або вирок суду. Тому потрібна комплексна реформа, до якої треба професійно підготуватися. Зокрема, має бути адміністративно- територіальна реформа. Виходячи з цього має відбуватися реформування правоохоронної та судової системи. Зокрема, це виборність суддів та поліцейських на місцях. Поліцейській має обиратися на території де він живе та його діти ходять до школи. Тоді б він не дозволив розповсюдження наркотиків, насильства та насильницьких злочинів, бо там живуть його батьки. У нас же все робиться по радянському, коли чужинців відправляють на наші території. Краще взяти німецьку модель реформування правоохоронної системи.

Повертаючись до реформи нацполіції, вважаю, що треба скоротити центральний апарат, який налічує 5 тисяч людей. Навіщо нам стільки людей? Що вони роблять? Краще більше поліцейських на місцях. А район треба розбити на квадрати, де три поліцейських та один документаліст з камерою мали б відповідати за один район. Наприклад, якщо в супермаркеті пограбування, то за 3 хв поліцейський екіпаж має бути під супермаркетом, а через 5 хв злочинцю вже заламали руки, і поліціянт документує злочин, а не каже, що прийдете в понеділок та напишете заяву. Реформа має виглядати так, тоді люди довірятимуть поліції. Людина звертаючись до поліцейського розумітиме, що отримає підтримку, і її не зроблять дурням та не повісять на неї купу порушень.

Тому не вважаю, що у нас відбувалася реформа. Для її проведення має бути враховано найкращих закордонний досвід. Зокрема, ближньої Європи, зокрема, Німеччини. Ми маємо робити реформу для держави та людей, а не під кон’юнктуру влади.