Три причини, чому українці проти такого перемир’я

Промова Міжнародного секретаря Соціал-демократичної партії України на Раді Соціалістичного Інтернаціоналу 21−22 грудня 2024 Олени Скоморощенко.

Сьогодні тисяча тридцять перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну. І три тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім днів від вторгнення в український Крим і Донбас колишньої метрополії, росії. А насправді вже третє століття Україна бореться за незалежність, а росія все не хоча нас відпускати.

Декілька слів про нас, Україну. Сьогодні ми — молода пост-колоніальна демократія з усіма своїми недоліками. Найголовніший з них — це влада олігархів. І зараз уряд України і особливо її Президент Зеленський — це ставленики цих олігархів. По своїй суті промосковських. У підсумку, Україна — це суверенна нація, яка чинить спротив одразу на два боки. По-перше, проти зовнішнього агресора, який веде з нами геноцидну війну на знищення. По-друге, проти олігархів, тобто Зеленського і його уряду, які хочуть здати інтереси народу України.

При цьому нашому громадянському суспільству вдається успішно воювати на ці два фронти: зовнішньому, проти росії і внутрішньому — проти обслуговуючого олігархів персоналу, який сьогодні править країною. Це коротко, щоб ви розуміли нашу ситуацію.

Тепер про загальну ситуацію. Усім очевидно, що ми, все людство — в завершальній фазі поточної світової війни. Це видно з того, як активно розпочалися торги за «Новий світовий порядок». У всіх завищені і несумісні один з одним амбіції і вимоги, але в одному вони всі співпадають. Там, де йдеться про припинення вогню. Про перемир’я.

Але що насправді означає це перемир’я. Воно означає три речі. Перша, найменш важлива — Україна виграє цю війну. Чому я так кажу? Бо Росія 80 років готувалася до війни з НАТО: будувала та відправляла на зберігання танки, гармати, літаки, снаряди. Путін був переконаний, що з усією цією зброєю за 3 три дні візьме Київ, а за тиждень всю Україну. Він кинув всю цю накопичену для НАТО зброю проти України, але так і не знищив Україну, а лише витратив 80% всіх цих запасів. Так, вони ще наступають, але за останній рік вони змогли захопити лише 0,5% нашої території. А за всі 11 років цієї війни — лише 18%. Такими темпами і при всіх нинішніх умовах, щоб захопити Україну їм треба ще 200 років.

Стратегія України базується на іншому принципі — за останні 200 років Росія не витримала жодної війни, яка тривала б більше 4 років. Перша світова для неї закінчилася революцією і втратою територій. Поляки і фіни можуть це підтвердити. Друга світова закінчилася страшним голодом 1946−1947 років. Деспотії швидко мобілізують свій народ, але так само швидко при поразках втрачають його підтримку. За нашою стратегією стійкість українців неминуче призведе до демократичної революції в Росії на 4 рік війни, тобто в цьому році. Сьогодні грошові запаси росії в 420 млрд доларів закінчилися. Танки і гармати у них теж закінчуються. Навіть гарматне м’ясо закінчилося, так що доводиться привозити північних корейців.

І тут нам пропонують перемир’я. Пропонують зробити паузу і дати росії знову накопичити сили на нову війну. Нам не пропонують припинити війну остаточно раз і назавжди, а лише зупинити її, щоб через деякий час росія почала нову війну, ще більш масштабну і криваву. Але це вже було у 2014 з Мінськими угодами. І всі вже знають, що буде після. Ще більш масштабна і кривава війна. Тоді навіщо це робити?

Друга, більш важлива річ. Ця війна — це вбивство і катування цивільних України. Путін веде її не стільки проти нашої армії, скільки проти цивільних. Основні втрати українців відбуваються не на фронті і навіть не від російських далекобійних ракет. Основні втрати цивільних починаються після встановлення окупаційної влади. В кожному місті і селі, повторюю — в кожному, після його окупації відкривається відділення ГЕСТАПО, де знущаються, катують і вбивають цивільних українців. У звільненому Ізюмі, як і у всіх звільнених містах і селах були знайдені масові поховання закатованих цивільних. Таких як ті три дівчинки-близнючки 9 років, яких багато разів згвалтували, а потім вбили. В єдиному обласному центрі, який російська армія захопила, в Херсоні, після визволення знайшли спеціальну катівню для дітей. І тут нам пропонують заради припинення вбивств припинити війну. Тобто, щоб на окупованих росією територіях і далі катували і вбивали мільйони мирних українців.

І нарешті третя, і головна річ. У 1975 році всі країни Європи підписали в Гельсінські угоди про непорушність кордонів. Цей принцип був дотриманий не тільки в Холодну світову війну. Але він навіть пережив останню Балканську війну. І от сьогодні пропонуються де факто відмовитися від цього принципу. Адже мова в цьому перемир’ї йде про те, щоб де факто визнати російськими захоплені українські території, віддати їх Путіну, тобто переглянути суверенні кордони європейської країни. Порушити недоторканість кордонів.

Для нас українців це означає, що через 10 років ми матимемо війну не тільки на східних, але і на західних кордонах України. Адже перемога Путіна дасть поштовх правим радикалам по всій Європі. І через 10 років, а то і менше, Угорщина заявить територіальні претензії не тільки до України, але і до Словаччини, Чехії, а найперше до Румунії. А Німеччина вимагатиме від Франції повернення Ельзасу, від Чехії — Судетів, від Польщі — Данцигу, від росії — Кенігсберга.

Якщо сьогодні українські землі віддадуть Путіну, то через 10 років, а то і менше, в Європі почнеться нова велика війна. І ця війна вже зачепить всі країни, які представлені в цьому залі. Бо це буде нова світова війна. Навіщо це деяким американцям, я розумію. Я розумію навіщо це китайцям. Але навіщо це європейцям і всьому демократичному світу, я не розумію. І це головна причина, чому українські соціал-демократи проти замороження війни на умовах Путіна, умовах перегляду кордонів.

Чи можемо ми відвернути цю нову світову війну? Так, можемо!

Що нам для цього треба? Нам потрібен сильний Інтернаціонал!

Як сказав наш лідер Педро Санчес — нам потрібен сильний Інтернаціонал, що означає ідейне лідерство і солідарність. Ми, українці, всіляко підтримуємо це. І ми вже бачимо перші результати цієї стратегії. Створення ад-хок Комітету по викликам сучасності у вересні цього року завершилося ухваленням Анкарської Декларації СІ. Ми вже почали давати свої відповіді на виклики сучасності. Чого не робить ніхто, всі досі роблять політику «тільки бізнес», або «бізнес, як звичайно».

Солідарність означає, що тільки разом ми — сила. Саме завдяки солідарності я маю змогу виступати перед вами, за що дякую керівництву Інтернаціоналу і Марокканській партії. Також безмежно дякую за солідарність з білоруськими соціал-демократами, які знаходяться ще в гіршому становищі, ніж ми, бо вся їхня країна вже знаходиться під окупацією режиму Путіна. Гібридною окупацією. Тому я прошу прийняти окрему Резолюцію Ради Соцінтерну з вимогою звільнення всіх політичних в’язнів Білорусі і в першу чергу лідера білоруських соціал-демократів — Миколи Статкевича.

Живе Білорусь!

Слава Україні!