Чотири стіни для української журналістики

Гербер Шиллер, автор відомих праць «Масові засоби інформації та американськя імперія» (1973), «Засоби масової інформації і культурне панування» (1976), розглядає американскі ЗМІ як засоби маніпулятивного впливу, направленого на підтримку і збереження статус — кво існуючої системи. «Зміст і форма засобів масової інформації Америки — стверджує Шиллер, — міфи і засоби їх передачі повністю спираються на маніпуляцію. При успішному застосуванні, а це, без сумніву, так і є, вони неодмінно приводять до пасивності індивіда, до стану інертності, який зупиняє дію. Саме такого стану індивіда і прагне добитися ЗМІ і уся система в цілому, так як пасивність «гарантує збереження статус — кво «(22). Концепції «статус — кво» дотримуються вчені Анненберської школы* які в низці робіт розкрили системну сутність телевбачення як одного із засобів збереження цілістності суспільних відносин і культур, що склалися.

Висока ефективність впливу ЗМІ обумовлена як швидкістю доставки до кінцевого споживача інформації так і можливістю проникнення у будь-яке соціальне середовище, незалежно від того, наскільки воно віддалене від першоджерела. Особливо це стосується радіо та телебачення. Такі широкі можливості ЗМІ зумовлюють і необхідність вивчення механізмів їх функціонування і розвитку, ефективності впливу на аудиторію, відповідності форми та змісту повідомлень інформаційним потребам та інтересам як окремого громадянина так і суспільства в цілому.