Чи потрібний правовий захист викривачам академічної недоброчесності?

Чи можна застосувати механізм захисту викривачів корупції до випадків викривачів академічної доброчесності поговоримо із Оленою Шостко — головою Ради ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЛІГА ПРАВНИКІВ ПРОТИ КОРУПЦІЇ», докт. юрид. наук, професором.

В законах України «Про освіту» та «Про вищу освіту» передбачена відповідальність за порушення академічної доброчесності, до яких відноситься академічний плагіат, фальсифікації, фабрикації, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

Проте, на жаль, склалася така ситуація, що замість того, щоб карати плагіаторів, фальсифікаторів, хабарників, адміністрація університетів здійснює тиск на викривачів академічної недоброчесності. Їм зменшують ставки, неправомірно звільняють з роботи, погрожують, переслідують. У результаті людина, яка захищає справедливість і суспільне благо опиняється беззахисною сам-на-сам із порушниками, оскільки в освітньо-науковій та правоохоронній система не передбачено правового механізму захисту викривачів академічної недоброчесності. Нещодавні кейси із звільненнями за нібито «аморальний проступок» професора Євгена Гаєва із НАУ та обман керівництвом кандидатки на посаду директора Інституту фізіології ім. О. Богомольця професора Нани Войтенко підтверджують це твердження.

Одночасно в ЗУ «Про запобігання корупції» виписано механізм захисту прав викривачів корупції. Чи можна його застосовувати до випадків викривачів академічної доброчесності чи варто створити новий механізм захисту поговоримо із Оленою Шостко — головою Ради ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЛІГА ПРАВНИКІВ ПРОТИ КОРУПЦІЇ», докт. юрид. наук, професором, членом Європейського товариства кримінологів.

http://nocorrupt.com/ сайт «ВСЕУКРАЇНСЬКА ЛІГА ПРАВНИКІВ ПРОТИ КОРУПЦІЇ»

Посилання на відповідь МОН у справі неправомірного звільнення Гаєва drive.google.com/file/d/1VGmZWIOpog_fuCHACUl28nMPpUjl70QE/view?usp=sharing