НКРЗІ бажає зняття мораторію на державний нагляд

На 31 травня заплановано засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності, на якому розглянуть питання «Про внесення зміни до переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з проектом змін, що підготувала НКРЗІ, до переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1104, пропонується додати саме НКРЗІ.

Пояснюючи бажання вийти з під дії мораторію, НКРЗІ у пояснювальній записці пише, що «…обмеження на проведення … державного нагляду … не дозволяють НКРЗІ ефективно реагувати на письмові звернення юридичних осіб, державних органів і установ, правоохоронних органів про порушення законодавства …, … обмеження унеможливлюють виконання НКРЗІ завдань, що визначені Указом Президента України від 15.05.2017 № 133, … «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Де в Указі регулятор побачив завдання, що покладені на НКРЗІ, остається загадкою? Проте, громадськість і ЗМІ, аналізуючи діяльність НКРЗІ, побачила купу проблемних питань, в першу чергу законодавчого характеру, які можуть надати «контролерам» можливість на власний розсуд трактувати ті, чи інші норми законодавства, що в свою чергу матимуть корупційну складову вирішення цих питань.

Керівництво УСППзвернулося до голови Урядового комітету щодо необхідності відхилення проекту змін до ПКМУ. Зокрема у листі йдеться про те, що «пройшло півтора року з моменту прийняття Закону № 1728-VIII, але, реформування системи нагляду в НКРЗІ не відбулося. При цьому нормативно-правова база НКРЗІ не приведена до вимог законодавства, що може бути підставою не допуску суб’єктами ринку до перевірок уповноважених представників НКРЗІ».

В аналізі, доданому до листа УСПП, надано обґрунтування бездіяльності НКРЗІ.

НКРЗІ продовжує ігнорувати вимоги Закону № 222-VІІІ, згідно з яким 01.01.2018 втрачає чинність (скасовується) ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій.

Діючи у поза конституційний спосіб, бо діяльність НКРЗІ не приведена до вимог статей 1 та 2 Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21.02.2014 № 742-VII, НКРЗІ намагається на власний розсуд тлумачити норми та положення законодавства не маючи на те повноважень, зокрема щодо формування державної політики у сфері ліцензування, що більш нагадує зловживання владою, а ніж виконання вимог Конституції та законодавства України.

Перегляд зареєстрованих Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з метою скасування рішення про їх державну реєстрацію органом державної реєстрації (Мінюстом) до цього часу не проведено, нормативно-правові акти щодо державного нагляду та діяльності у сфері телекомунікацій не переглянуто.

Бажання НКРЗІ ставити свої забаганки вище вимог Конституції, правової позиції Конституційного Суду та вимог законів, зокрема щодо безпідставного розширення повноважень нібито для виконання Указу Президента № 133, яких ніхто на регулятора не покладав у законний спосіб, говорить про бажання перетворити орган в інструмент тиску з необмеженими завданнями.

ІнАУ також не побачила належного обґрунтування доцільності внесення пропонованих змін та звернулася до Уряду визнати недоцільним проект НКРЗІ.

Маємо надію, що в Урядовому комітеті всебічно оцінять діяльність НКРЗІ та нададуть обґрунтовану відмову недоречним змінам ПКМУ.

Читайте також


Рішення закономірне, але суто декларативне, — Олексій Кляшторний про заборону вживання російськомовного контенту в Києві

Київська рада в четвер, 13 липня, ввела мораторій на публічне використання російськомовних пісень на території столиці. Також заборона стосується книг, концертів і послуг. Про необхідність мораторію та юридичний бік питання поговорили в інтерв’ю зі співкоординатором Координаційної ради із захисту української мови та культури Олексієм Кляшторним для телеканалу I-UA.tv.