Чи реалізує НКРЗІ впровадження UMTS, LTE у діапазоні 900 МГц?

За інформацією НКРЗІ, вже у наступному році може відбутися видача ліцензій Інтертелекому, Київстару, lifecell та Vodafonu на нові стандарти зв’язку в найбільш ласих шматочках спектру частот 800−900 МГц, які здатні забезпечити максимально широке охоплення території України 3G і 4G мережами — для «килимового» покриття великих територій України, зокрема доріг і невеликих міст, тощо.

В ході презентації було наголошено на низці факторів, які НКРЗІ не може проігнорувати.

[attachment=58]

По-перше, треба умовити Інтертелеком поділитися частотами.

По-друге, зібрати кошти з великої четвірки та провести силами військових так звані льотні випробування.

Потім домовлятися за ціну, якщо держава визначить «круті» умови (терміни, якість) — ціна може бути меншою, якщо «крутість» обмежать, то і ціна збільшиться. І так далі…

Презентований план НКРЗІ не дуже критикували, але і не погодили одностайно, скоріше взяли до відома.

Усі говорять про необхідність рішень інвесторів та власників, як мінімум, тому взяли час на додаткове обговорення (домашнє завдання).

В кулуарах обговорювали суму в 5 млн.грн. на випробування військових, при цьому з різних джерел була інформація про первинну ціну біля 800 тис. Але ж апетити ростуть і ПММ дорожчає.

Декілька разів головуючий наголошував на тому, що якщо б були додаткові повноваження у регулятора, процес перерозподілу, рефармінгу, і таке інш. був би проведений за іншим сценарієм.

Ну, тут «хто кому лікар». ВРУ не бажає приймати ПЗ № 7181, який би відкрив додаткові можливості, зокрема технологічну нейтральність, а лоббі сьогоднішніх власників частот вище державних інтересів, тому комітет ВРУ з питань інформатизації та зв’язку 9 місяців блокує розгляд питання.

З ПЗ № 5051 (розгляд якого відкладено) взагалі невирішальна проблема.

Поки не приймуть закон про електронні комунікації, він буде заростати пилюкою. При цьому жодний клан (у кожній впливовій групі свій проект) не бажає йти на поступки у справі е-комунікацій. Безрозмірне бажання стати регулятором з необмежними повноваженнями під крилом Президента, навіть у порушення Конституції, не може переконати керівництво органу та їх покровителів щодо необхідності відмовитись від цих бажань.

Доречи, відповіді голова НКРЗІ на запитання щодо погодження поділу ПЗ № 3549−1 на два (закон про е-комунікації та закон про регулятора) (дивись виступ О. Данченка на Кабміні), так і не надав.

Через два тижня можлива наступна зустріч, які відповіді будуть отримані і як відпрацюють оператори домашнє завдання, побачимо.

-

-

-

-

-

-

-

-