Чому спрощення від законодавців може вилитися новими проблемами для суб’єктів ринку

І так по порядку.

ВРУ прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» від 18 вересня 2019 року № 102-IX, який набирає чинності 25.12.2019.

Законом, зокрема, змінено статтю 42 Закону та визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається суб’єктом господарювання у повідомленні про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій. При цьому НКРЗІ протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону необхідно розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

І ось, 15.10.2019, НКРЗІ приймає рішення № 478 «Про прийняття за основу проекту рішення НКРЗІ «Питання ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій», який викликали обурення громадськості.

ІнАУ перша направила листа до НКРЗІ, в якому, зокрема, йшлося про те, що «запропонований національним регулятором у проекті рішення підхід щодо формування орієнтовного переліку видів телекомунікаційних послуг, форми опису телекомунікаційних послуг повністю суперечить, як меті Закону, так і підходам Президента України, Верховної Ради України та Уряду України у програмних документах яких передбачається протилежне, а саме, скорочення кількості функцій держави, зменшення втручання держави в економіку, ліквідація зайвих функцій держави і органів».

Недовго чекаючи, 24.10.2019 НКРЗІ проводить робочу зустріч з представниками громадськості. З’являється, що все це розширення вимог робиться «на благо», бо є досвід Європи, потреба в додатковій інформації органів влади та для МСЕ, чисто якийсь інтерес допитливих споживачів і просто для аналізу.

Але стає незрозуміло, чому до переліку потрапили послуги, які не мають відношення до сфери телекомунікацій, або послуги, які не входять у сферу регулювання НКРЗІ, та незрозумілі класифікатори територій? І що це за реформа спрощення реєстрації, коли потрібно замість одного папірця заповнювати купу рядків й стовпчиків на декілька листів та ще робити по кожному з них описи. Та ще після перевірки можна натрапити на шалені штрафи при державному нагляді, якщо будуть виявлені помилки.

Оце реформа в дії! Так любе намагання спрощення можна довести до абсурду.

Учасники заходу не погодились з таким підходом регулятора та не сприйняли роз’яснення його представників. На цей час асоціації готують зауваження до проекту.

Присутні погодились у найближчий час провести повторну нараду, після опрацювання зауважень.

Виявляється проблема не в реформах, а в тому, як їх втілюють.