Захист населення від коронавірусу, чи пошук привидів для узурпації влади на місцях?

ВРУ у понеділок розглядатиме ПЗ№ 3320, що ховається за «благородними» намірами?

Країни напружилася і чекає, що буде надалі.

З 6 квітня рішенням уряду запроваджено більш жорсткі обмеження дій громадян, що офіційно пояснюється заходами боротьби проти поширення корона вірусу.

Заборонено перебування у громадських місцях без маски чи респіратора; відвідування спортивних майданчиків; прогулянки у парках, скверах, лісових зонах, окрім вигулу тварин однією особою; відвідування закладів соцдопомоги. Не можна ходити групою у понад двоє людей, крім випадків супроводу дітей; дітям до 14 років заборонено перебувати у громадських місцях без батьків. І не можна виходити на вулицю без документів, що засвідчують особу.

Керівництво кількох регіонів, зокрема Чернівецької, Львівської, Закарпатської, Волинської, Тернопільської та Київської областей, анонсувало запровадження додаткових карантинних обмежень, які діятимуть під час вихідних та святкових днів, в т. ч. «режиму максимального обмеження пересування» (фактично комендантську годину) і посилення контролю за виконанням карантину.

При цьому рішення щодо обмежувальних заходів в більшості випадків приймаються комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, або протоколами штабів з ліквідації надзвичайної ситуації, чи розпорядженнями керівників цих штабів, санітарними лікарями. При цьому очільники місцевої влади стають коментаторами подій та «глашатаями» цих рішень. А ось рішень місцевих рад або органів місцевого самоврядування фактично не оприлюднено.

«Нарешті», після втручання очільника держави та СБУ, і в Миколаївській області таки знайшли захворівших. Чи радіти від цього або сумувати поки незрозуміло.

Парламент доручив правоохоронцям притягувати до відповідальності осіб, які порушили загальнонаціональний карантин, проте нікого це особливо не налякало.

Карантин як порушувався, так і порушується, поліція рапортує про складені 4 тис. адміністративних протоколи, а суди закривають провадження.

Одні мешканці України пишуть вірші, інші просять перестати обмежувати право кожного на вільне пересування та направляють петиції.

Так, автор петиції Наталя Когут пише, «Якщо ви вважаєте що ввівши карантин в державі ви робите добру справу то ви неймовірно помиляєтеся! Права собак хтось поставив вище права дітей, тому що вигул собак дозволено, а от дітям в парки не можна! Як ви думаєте, який емоційних стан у людей, які закриті в чотирьох стінах? Ви вважаєте, що стрес має сприяти нашому імунітету? Можливо те, що люди майже вичерпали свої ресурси має їх заспокоїти? А чи знаєте ви, що таке мародерство? Якщо ні, то найближчим часом дізнаєтесь. Адже батько, який бачить голодні очі дітей своїх, може піти на все».

І лише через місяць після перших рішень з’явилася інформація, що Уряд разом з аналітиками розгорнув роботу над стратегією виходу України з карантину і навіть для цього створив Раду з питань економічного розвитку.

Але щось тут не так? Незадоволення громадян зростає, а дій влади в таких умовах стосовно реальної, а не популістської, підтримки, як економіки, малого та середнього бізнесу, громадян, особливо незахищених верст населення, не видно. Хто буде відповідати за весь цей бедлам, та бабуся, яку штрафанули за молоко на 17 тис.грн. і де вона ця бабуся? Як можновладці будуть виходити з ситуації, але ж вони мріють про нові вибори депутатів міських, районних та селищних рад, що відбудуться за новими правилами наприкінці 2020 року?

Можливо на нас обкатують новітні технології і дивляться, як ми будемо реагувати на все це? І доля правди в цьому таки є. Тільки все це треба законодавчо узаконити через різноманітні вкраплення у діючі закони! Перші дзвоники вже є.

Так, громадські аналітики у п’ятницю (10.04.2020) натрапили на проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстраційний № 3320 від 10.04.2020, який з ходу потрапляє в порядок денний позачергової сесії на понеділок 13.04.2020.

Аналіз цього проекту показав, що незважаючи на низку позитивних новацій, які мали б ефект на початку введення карантину в Україні, зокрема щодо самоізоляції, обсервації, розробниками пропонується запровадити норми та положення, які суперечать Конституції України, вимогам законодавства України та ЄС, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Угоді про Асоціацію та європейському вибору України.

Крім того, через суперечливий характер трактування та безпідставне розширення повноважень органів, які прийматимуть рішення про встановлення карантину, новації можуть завдати непоправної шкоди громадянам та державі в цілому, зокрема через можливість прийняття рішень щодо тотального контролю за громадянами, використання їх персональних даних без згоди, тощо.

Ось приклади того, які особливості можуть потрапити до вищезазначеного порядку.

Як відомо, на минулому тижні перший віце-прем'єр-міністр України — міністр цифровий трансформації України Михайло Федоров заявив про запуск мобільного додатку під назвою «Дій вдома», який дає можливість українському уряду, зокрема через автоматичну фіксацію геолокації, контролювати дотримання режиму самоізоляції громадянами, які прибули з-за кордону, а також хворими, які перебувають на домашньому лікуванні.

За словами М. Федорова, його в обов’язковому порядку повинні будуть встановити осіб, у яких підтверджений COVID-19 або є підозра на зараження коронавірусом. У разі, якщо людина відмовляється від установки програми та дотримання правил, його притягнуть до адміністративної відповідальності і можуть оштрафувати.

За 65 мільйонів гривень планувалося придбати і встановити 400 відеокамер у м. Києві, які могли б розпізнавати обличчя людей, визначати їх температуру, слідкувати нібито за порушниками самоізоляції. При цьому доступом до даних з камер спостереження могли скористатися в Національній поліції, Муніципальній варті, ДСНС, тощо. Через так званий температурний скринінг київська влада планувала оперативно виявляти порушників.

За наявною інформацією на даний час використання вищезазначених мобільних додатків та різноманітних технологій відеоспостережень та розпізнавання обличчя, тощо, законами України не передбачено.

Не здійснивши визначених законодавством дозвільно-погоджувальних процедур, зокрема про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, зазначені додатки та технології можуть стати інструментом для втручання в особисте і сімейне життя громадян, порушити їх конституційні права, без їх згоди безпідставно піддати їх медичним, науковим чи іншим дослідам.

Розробники проекту додають місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування в умовах карантину додаткові безмежні повноваження щодо тотального контролю за особою та використання її персональних даних, які дають можливість в рамках закону узурпувати владу на місцях.

При цьому контролюючі органи матимуть можливість на власний розсуд складати протоколи про адміністративні правопорушення та створювати корупційні схеми щодо власного збагачення.

Громадськість направила до ВРУ та Уповноваженого з прав людини листа з вимогою:

зупинити насаджування в країні практик тоталітарних країн, та виключити з проекту Закону новації, що не відповідають приписам Конституції України, порушують вимоги українського й європейського законодавства, мають корупційні ризики;

забезпечити реалізацію та захист конституційних прав і свобод громадян від тотального контролю та недолугих новацій, що порушують вимоги, зокрема у сфері захисту персональних даних;

повернути проект Закону суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Повний текст листа можна переглянути ТУТ.

Наприкінці п'ятниці свій негативний висновок до законопроекту оприлюднило і ГНЕУ ВРУ ТУТ.

Чекаємо рішень сесії…