Гроші шкодять чоловіку, а чоловік нівечить гроші. (продовження) Частина 2

Шановний Анатолію Олександровичу, а ще якась цікава підробка була?

«…ще був такий цікавий курйоз. За чверті віка до появи Наполеона, шведський король Густав, зібрався у 1788 році піти війною на Росію, в якій проживали наші пращури. Війська мали бути йти через фінські території, де треба було закуповувати фураж і продукти. Хтось підказав королю, що фіни не дуже беруть шведські крони і король вирішив чеканити фальшиві російські медяні п’ятаки. Шведські фахівці монетного двору постарались на совість. Фальшивий п’ятак був виконаний з великим мистецтвом, що не можливо було відрізнити від справжнього, за винятком маленької деталі. Як з’ясувалося, шведські гравери копіювати вміли дійсно відмінно, але, як виявилося, у російській геральдиці були не сильні. І тому двоголовий орел на фальшивому п’ятаку, оказався коронований не російською імператорською короною, а королівською шведською. Різниця між ними достатньо велика. Тому підробку виявили дуже швидко і вилучили з обігу.

Анатолію Олександровичу, а що Ви можете повідати про події, пов’язані безпосередньо з Наполеоном?

«…наскільки мені відомо, у Бонапарта були спеціальні майстри, які ще друкували йому підроблені паперові англійські фунти для чергової компанії. А що стосується вторгнення французів у Російську ісперію, то перед цим він зробив головний упор на рублі. Щоб асигнації не виглядали новими, їх уважно старили — цілими оклунками ганяли мітлами по долівці, присипаючи пилом. До цього часу не відомо, скільки фальшивих асигнацій наполеонівські війська приперли до Росії: за одними даними 100 млн., за іншими 200 млн. Французи направо і наліво показували себе людьми благородними, яким даром нічого не потрібно ні продукти, ні фураж для коней, платили з повна, але ж підробленими купюрами, які швидко виявляли (бо було дуже багато технічного браку і помилок) та «критикували» тих, хто їх розповсюджував, вилами та сокирами.

Цікавими є спогади гравера Головного військового управління Франції Лаля, щодо виготовлення друкарських форм та друкування підроблених асигнацій, якого залучили до цієї роботи Особливим відділенням таємного кабінету його імператорської величності.

На початку 1810 року йому запропонували виготовити копію одного тексту, оригінал якого був зроблений у Лондоні. Після того, як якість виготовлення визвала велике захоплення, Лаля привели у міністерство поліції, щодо отримання нового заказу. На цей раз йому потрібно було виготовити мідні кліше для друкування білетів англійського банку. Після виконання цієї роботи, Лалю запропонували виготовити кліше, для друку російських асигнацій. За місяць було зроблено понад 700 кліше.

Як з’ясувалося далі, планувалось виготовити велику кількість підроблених грошей. Для цього, у домі на Монпарнаському бульварі оборудували спеціальну типографію. Усіма роботами, щодо виготовлення фальшивих асигнацій, керував брат Наполеона — Фен. У цій типографії була спеціальна кімната, де виготовлені фальшиві асигнації старили, шляхом вивалення у пилюці.

Ці типографії для виготовлення фальшивих асигнацій, спочатку працювали у Парижу, потім у Дрездені, Варшаві і навіть у Москві у приміщені Преображенського кладовища. Якщо комусь буде це цікаво і більш детальніше, то повний історико — економічний аналіз подій, щодо цих акцій Наполеона, виповнений на основі вивчення великої кількості офіційних архівних документів, спеціальної літератури, спогадів сучасників та інших джерел, розміщено у статті «Наполеонівські підробки руських асигнацій», що надали співробітники Нумізматичного відділу Державного Ермітажу.

Шановний Анатолію Олександровичу, а що Ви можете сказати про використання фальшивих купюр щодо підриву економічної безпеки?

«…можливо Бонапарт, а можливо і до нього, про це додумались ще у XVIII віці — здійснювати економічні війни шляхом масової підробки грошей і «запускати» їх у обіг перед вторгненням, але за цим вже стояли не приватні особи, а спеціальні служби держав. Як відомо, початок таких економічних війн дав прусський король Фрідріх Великий, дійсно видатний полководець, але людина, що і казати, не обтяжувала себе особливими моральними принципами. Відшукавши трьох необхідних авантюристів, він доручив їм чеканити талери свого основного стратегічного противника — Австрії. До речі, срібний талер, теж був прототипом існуючого євро. Так от, аферисти дуже старались, підроблений талер виглядав впевнено, як справжній, тільки срібла у їх «продукції» не вистачало. Тому їх швиденько і викривали.

Талер 1753 «Альбертусталер».

(далі буде)