Гроші шкодять чоловіку, а чоловік нівечить гроші (продовження). Частина 3

частка архіву збереглася і з питань фальшивомонетництва за часів русько — японської війни 1904 — 1905 років, у Кореї, Маньчжурії і ще декількох районах далекосхідної Росії, отримали розповсюдження, виготовлені у Японії, фальшиві руські рублі 1895 року, а також Німецькі та Австро- Угорські фальшиві банкноти

Шановний Анатолій Олександровичу, а якісь приклади підробок за часів початку XX століття можна навести?

«…невелика частка архіву збереглася і з цього питання. На приклад, за часів русько — японської війни 1904 — 1905 років, у Кореї, Маньчжурії і ще декількох районах далекосхідної Росії, отримали розповсюдження, виготовлені у Японії, фальшиві руські кредитні білети зразка 1895 року, номіналом 1 рубль.

Метою розповсюдження фальшивих білетів японцями було отримання безпосередньої вигоди головним чином, за рахунок обезцінення російських грошових знаків.

Також відомо, що в умовах строгої таємності, проводили виготовлення підроблених купюр іноземних грошей Німеччина і Австро — Угорщина.

В архіві Особливого відділу департаменту поліції Росії є лист міністр, юстиції Щегловітова начальнику поліції Джунковському про те, що по усій Росії «…має розповсюдження державних кредитних білетів, номіналом 500 рублів, що надруковані на спеціально виготовленому паперу з водневими знаками, тим самим засобом, що використовується виключно Експедицією заготовлення державного паперу і рахується до сих пір, безумовно забезпечуваним державні кредитні білети від підробок…». Через деякий час були виявлені підробки номіналом у 100 рублів.

Цікавим є архівний протокол допиту військовополоненого австрійської армії Йозефа Бистрая, який показав, що його товариш О. Ерделі працює у Відні у Військово — географічному інституті, де друкуються підроблені руські кредитні білети номіналом 10, 25, 50, 100 і 500 рублів Ця інформація співпадає з мемуарними спогадами есесівського наймита Вільгельма Хетля, які були надруковані під псевдонімом Вальтера Хагена, в яких описувалось щодо операцій австрійських і угорських розвідок з підробки французьких банкнот ще у 1923 році. Хетль якраз і пише, що друкувалися фальшиві банкноти у Військово — географічному інституті.

Анатолію Олександровичу, а щось цікаве щодо підроблення грошей за часів утворення і становлення СРСР було?

«…а як же. Після Жовтневого перевороту, підпільні «фірми» фальшивомонетників продовжували свою слизьку діяльність. У сучасних колекціонерів можна побачити фальшиві казначейські знаки Временної влади та перші розрахункові знаки РСФСР.

Відомий факт фальсифікації «керенок» у 1918 році у ставці батьки Булак — Балаховича. За даними очевидця, причиною виготовлення підробок була необхідність розраховуватись за п’янства у ресторанах, з різноманітними постачальниками та селянами. Спочатку фальшиві керенки друкувались у особливій кімнаті готелю «Лондон, а пізніше у районній комендатурі. До кримінальної організації входили самі відомі члени „батьківської ставки“, а також редактор місцевої газети…»

Шановний Анатолію Олександровичу, а щось цікаве у роки II Світової війни?

«…за часів II Світової війни великого розмаху набула діяльність націських фальшивомонетників, які підробляли грошові банкноти не тільки своїх військових противників, але ж і союзників (наприклад, Італії та Японії). Нам усім відомий так званий, план «Барбаросса»,(це кодова назва плану нападу на СРСР), за яким 30% громадян СРСР повинні були стати рабами, а тих, хто залишився, потрібно було знищити. Але, щодо так званого, плану «Ольденбург», за яким планувалось економічне знищення СРСР, знають не усі. Так от, в кінці травня 1941 року у міністра господарства і президента Рейхсбанка Функа, відбулась нарада, на якій була прийнята пропозиція міністра з окупованих східних територій Розенберга щодо друкування радянських грошових знаків (протокол цієї наради є серед матеріалів Нюрнбергського процесу. На приклад, у нас на тимчасово окупованій території України, до середини 1942 року розрахунки між німецькими органами і місцевими підприємствами проводились через кредитні каси. Втім, з 1 липня 1942 року у місті Рівно, почав працювати Центральний емісійний банк України. Співвідношення розрахунків було наступним: 1 рейхсмарка прирівнювалась до 10 карбованців (на той час це величезні гроші).

У підвалах Рейхсканцелярії після закінчення війни, було виявлено багата кількість підроблених червонців та рублів зразка 1941 року.

Як відомо, фальшиві радянські грошові банкноти, що виготовлялися у нациській Німеччині ще до війни, потрапляли через дипломатичну пошту. Реалізовувались ці підроблені гроші через купівлю цінностей, антикваріату, витворів мистецтв. Підроблених грошей було дуже багато, тому у 1947 році в СРСР була проведена грошова реформа…"

(далі буде)