Щодо прикладів національної ідеї. (Продовження) Примирення. Іспанія. Частина 5.

Частина 5. Декілька слів щодо Держави Басків та її боротьба за незалежність.

У Державі Басків теж набирала силу ідея отримання незалежності мирними засобами. В цьому регіоні єдині, хто у 1978 році більша половина не прийшла на референдум по Конституції або голосували проти. Тим не менше, це не вплинуло на надання Державі Басків широкої автономії. Якихось протиріч між іспанськими і баскськими партіями у провінції не існувало. Форматом правлячої коаліції була спілка Баскської національної партії (БНП) та іспанських соціалістів. А більш радикальніша «Батустана», яка через деякий час була заборонена, як політичне крило ЕТА, залишилась в опозиції регіональній владі.

Треба зазначити, що у програмних документах Держави Басків було зазначено про суверенітет народу басків, Держава Басків зветься Батьківщиною, а щодо Іспанії немає розмови взагалі. Але ж нічого не сказано і про відокремлення від Іспанії. В дійсності лідери БНП ведуть себе скоріше як автономісти, які були б задоволені підвищенням статусу регіону.

Однією з вимог БНП була конфедерація з правом на відокремлення, так званий план Ібаррече (на честь керівника влади Хуана Хосе Ібаррече), який у 2003 році запропонував змінити устав автономії та встановити відносини з Мадридом у формі вільної асоціації з правом Держави Басків на самовизначення. Також пропонувалось введення баскського громадянства при залишення за мешканцями регіону іспанського громадянства та автономію судової системи, яка включала б неможливість відміни актів органів баскської влади іспанським конституційним судом. Цей план був схвалений незначною більшістю у регіональному парламенті і через місяць був «провалений» у парламенті Іспанії. Разом з тим, прихильники плану «Ібаррече» спробували вирішити цю проблему шляхом проведення регіонального референдуму. Конституційний суд заборонив проведення цих заходів, тому що, проведення референдуму прерогатива центральної влади. Керівництво баскської влади заявило, що поважає це рішення, але порахувало його політичним і звернулось з протестом до ЄСПЛ, який після розгляду підтвердив правомірність рішення Конституційного суду Іспанії.

Як підсумок поступового вирішення складних і суперечливих питань, але у правовій площині, стало уперше у новітній іспанській історії те, що головні противники на загальнодержавному рівні — соціалісти і народники — утворили коаліцію. На виборах у 2012 році баскські партії отримали більше мандатів, а БНП утворило владу меншості, але питання про надання додаткового статусу регіону не піднімалося.

В завершенні хотілось би сказати, що дійсно питання басків та каталонців не знято, бо не вирішено до кінця, але успіх все ж таки є, тому що у свій час були задоволені багато національних сподівань басків та каталонців. Рядові каталонці і баски звикли до відносного добробуту, не бажають якихось потрясінь, бо багато проблем цих народів вирішувалось у рамках єдиної держави. Тем більш, що незалежність не буде свідчити про суверенітет, а питання про вихід з Євросоюзу не піднімається. І приємно згадати кінцівку нашої статті щодо консенсусної угоди у Північній Ірландії «. дуже цікаво спостерігати розвиток ситуації щодо Іспанії у період Першої і Другої Світових війн, після їх закінчення і аж до смерті диктатора Франко у 1975 році. Після цієї події «фашизм» та його поплічники у Іспанії почали «потихеньку вмирати». Новий король, що став реальним главою держави, розпочав встановлення дипломатичних відносин з багатьма державами.

… А у своїй країні, у долині, де перебували самі напружені бойовища і загинуло більш ніж 1 мільйон іспанців, встановили поминальний хрест щодо примирення, на якому написано «Тим, хто боровся за Іспанію, як кожен її розумів» !

І дійсно, розуміють Іспанію кожен по своєму, але ж РОЗУМІЮТЬ, бо люблять! І ми, дійсно, любимо неньку Україну, тільки кожен розуміє її по своєму! Але ж люби

Анонс: і на завершення цієї теми, наведу обіцяну мною інформацію щодо надто одіозного та непередбаченого терористичного угруповання ЕТА.