Потаєна зброя спеціальних агентів. Частина 4.

Зброя потаємного монтажу відома фахівцям — зброярам дуже давно і замаскувати її під виглядом звичайної речі, яка не виникала підозри, як з’ясувалося, було вже і не так важко. Втім, така потаєна зброя надавала велику перевагу спеціальному агенту при її раптовому застосуванні.

Частина 4. «Стріляючі тростини, ножі та парасольк».

Перед написанням нижченаведеного матеріалу, мною було надрукована стаття, яка посилалась на архівні дані щодо ліквідації болгарського дисидента Георгія Маркова, якого вбив спеціальний агент,(точно досі невідомо якої розвідки), потаєною зброєю — «стріляючою парасолькою», куля якої представляла собою сферу, розміром 1,7 мм і містила отруту — рицин.

Але цікаво, що ця зброя потаємного монтажу відома фахівцям це з початку тисячоліття, а можливо ще раніше. Замаскувати ствол під видом звичайної, не виникаючої підозри, речі — ця ідея виникла дуже давно. Така зброя надавала перевагу при раптовому застосуванні. Її можна було непомітно принести до місця запланованої акції, втім вона і давала можливість зберегти життя спецагенту у критичній ситуації.

Особливо підходять для виготовлення замаскованого стріляючої зброї довгі речі — парасольки, тростини чи ковіньки. Наприклад, трубчата тростина — це вже ствол, а у її ручці легко сховати ударно — спусковий механізм. І дійсно, «стріляючі тростини» серед потаємної зброї, були найбільш поширені.

Прикладом «стріляючої тростини» може слугувати бойовий пристрій французького зброяра Келлера, який він розробив ще у 80 — х роках XIX століття. Зовнішньо це звичайна тростина, але, це зброя потаєного монтажу, яка здійснює постріл частиною, що знаходиться зверху, тобто набалдашником. Щоб здійснити постріл тростина «зламується», але в результаті ми отримуємо щось на зразок прикладу. Прижимаючи набалдашник до грудей, робиться постріл.

Аналогічна дія псевдо тростини, роботи відомого французького збройного майстра Ніколя Сімона, яку він запропонував у 1895 році і якою активно користувалися (а можливо ще і досі користуються), спеціальні агенти французької розвідки.

Як відомо, немало зразків «стріляючих тростин» утворили німецькі зброярі — винахідники, у тому числі і багатозарядні та навіть з глушителями.

Цікавим є представлений на виставці шпигунства пристрій — звичайної тростини, рукоятка якої має вигляд невеличкого револьверу, який закритий шкіряним чохолом, тобто, тростина слугує кобурою. Такий захований у ній револьвер спецагент використовував (або використовує) у любу мить.

Треба сказати, що як тільки з’явилися пістолети і рушниці, майже одразу з’явилося бажання поєднати їх з тростинами чи палицями, а мета - маскування та можливість покращити їх раптове використання.

Трішки пізніше з’явилися «стріляючі складальні ножі», на яких монтувалися пістолетні стволи. Втім, хочеться сказати, що ці пристрої себе дуже гарно зарекомендували, тому, в сучасних умовах, вони прийняті на озброєння арміями ряду країн. Як відомо, є ножі, які здійснюють постріли лезами. До речі, такими ножами озброєні «зелені берети» США.

Китайці, наприклад, пішли це далі і утворили чотириствольний стріляючий ніж, який прийнятий на озброєння в їх армії.

(далі буде)