Потаєна зброя спеціальних агентів. Частина 3.

Приведені приклади потаєної зброї скритого маскування, які експонуються на виставці шпигунства, де фантазія зброярів — винахідників дійсно вражає. Як з’ясовується, стріляти можливо практично з усього!

Частина 3. Як з'ясувалося, робити постріли можна, практично з усього…

Окрім наведених прикладів потаємної стріляючої зброї у частинах 1,2 і 4, наведу інші приклади, що експоновані на виставці шпигунства, де фантазії конструкторів — винахідників дійсно вражають.

Це і «стріляючий перстень», і «стріляючий каблук», і «стріляюча рукавичка», і «стріляючий брелок» до ключів і «стріляюча губна помада» та et setera, що представлені на виставці шпигунства. Як видно з експозицій, де тільки не здійснювали спроб зброярі потаємного монтажу розмістити та заховати зброю, що може здійснити постріли. Це і в кишеньковій електроніці, і в побутових речах, і в прикрасах, і в цигаркових пачках і коробках від сирників, і у фотоапаратах і кінокамерах, і у ключах від дверних замків та у жіночий пудреницях, і у столових та будівельних пристроях, і у виробах кріплення, світильниках та ліхтариках…

На розсуд читача пропонується пристрій «стріляючої рукавички». Цей пристрій зроблений американським винахідником Хейгтом і має наступний устрій. Справжня шкіряна рукавичка, в якій розміщується коробка з коротеньким стволом, дробовим зарядом і усіма необхідними механізмами. Постріл здійснюється при вдаренні кулаком противника.

Цим пристроєм дуже зацікавилась розвідувальна служба Військово — морського флоту США, правда кажучи, запропонувавши внести деякі конструктивні зміни. Хейгт усе зробив як треба, але модель розповсюдження не отримала (а можливо це була легенда, бо ідея дійсно цікава).

Що стосується «стріляючого каблуку», що теж експонується, то таку екзотичну потаємну зброю виготовив відомий американський конструктор — винахідник Стюарт. Він розмістив у каблуці три стволи, які мають відповідний кут нахилу. Для здійснення пострілу треба лише вдарити каблуком у щось тверде.

Цікаво, що у цей самий час і для кавалеристів був розроблений пристрій, який звався «стріляючі стремена», причому одне здійснювало постріл уперед, а друге — назад.

Не менш вражаючим є винахід німця Луіса Маркуса, який розробив «стріляючу пряжку», яка кріпилася на поясному ремні. Так, у 1943 році він запропонував «озброїти» цими «пряжками — пістолетами» усіх офіцерів СС на випадок їх потрапляння у полон. Але, всевишній розпорядився по своєму і використати «наці» цей пристрій не вдалося (завод, на якому почали виготовляти ці «пряжки», був розбомблений).

Американський винахідник Вудс для маскування стволу застосував річ, яка ніяк не могла виказати якоїсь підозри, це — кишеньковий годинник. Роль стволу у цьому дивовижному пістолеті відводилась полій осі механізму заводу часів. Як виявилось, всередині хватило місця і для ударно — спускового механізму та кулі. Через декілька років, Вудс доробив свій пристрій — «стріляючий годинник», який перетворився у стріляючий семи зарядний револьвер.

Треба сказати, що для спеціальних агентів, які проходили відповідну підготовку, маніпуляції зі стріляючими пристроями, як правило, проводились однією рукою, а друга рука робила відволікаючий маневр.

Що стосується різного роду «стріляючих брелків» для ключів, то за даними спецслужб, коли вони з’явилися, а особливо коли з’явився двоствольний пістолет у вигляді «брелка» для ключів, він викликав багато неприємностей та занепокоєння, особливо у аеропортах — боялись терористичних актів.

Втім, треба сказати, що «стріляючі брелки», свого часу, продавались в Австралії та Англії (правда неофіційно), у якості зброї захисту. Але ж, як виявилося, її використовували за різним призначенням.

Але першим по мініатюризації потаємної стріляючої зброї залишається «стріляючий перстень». Стріляючий «перстень — револьвер» був вироблений у Франції. Де і як його застосовували, архівних чи відкритих матеріалів, на жаль, я не знайшов, та остається тільки відмітити, що він і досі залишається цікавим курйозом вогнепальної зброї потаєного маскування.

(далі буде)