Щодо виявлення «щурів» у розвідувальних органах ВМС США.

Передмова.

Готуючи матеріали щодо діяльності спеціальних служб, я, від своїх джерел, що знаходилися у музеї шпигунства США, отримав цікаву інформацію щодо розвідувальної діяльності підводних човнів, а тут з’явилося повідомлення про пожежу на супер таємному підводному міні — човні «Лошарик» у районі Північного Льодовитого океану. Ця надзвичайна подія на борту російського атомного глибоководного човну, що унесла життя 14 елітних підводника, знову при відкриває завісу таємниці щодо діяльності таємної підводної розвідки… Втім, співчуваючи сім’ям загиблих та віддаючи повагу героям — підводникам, які, як було відмічено у ЗМІ, попередили катастрофу глобального масштабу, хотів би дотриматись нашої християнської традиції і до 40 днів, знову таки, віддаючи повагу загиблим, не обговорювати цю подію. Після 11 серпня ми поговоримо і про «Лошарик», і про «Комсомолець», і ще багато про що. А сьогодні, з цієї ж теми, але про «щурів».

Частина 1. І знову «Faruwell».

Свого часу, я написав статтю, спираючись на архивні матеріали, щодо викриття радянського суперагенту «Фелікса», якого у розвідці неофіційно рахували як «Філбі № 2», в результаті зради співробітника КДБ, агента французької розвідки «Faruwell». Цікаво, що «Фелікс», будучи військово — морським офіцером, «…надав інформацію стосовно супер таємної станції електронного слідкування у Південній півкулі - Сільвермайн, яка дозволяла слідкувати за човнами у всій Південній Атлантиці та Індійському океані. Унікальне обладнання, що було встановлене на цьому секретному об’єкті, давало можливість ловити і розшифровувати сигнали усіх підводних човнів, і в першу чергу тих, що знаходились у Владивостоці…».

А тепер безпосередньо щодо викриття «щурів» — зрадників.

На початку 1985 року, почались збуватись ті сподівання американських експертів щодо існування «щурів» у вищих органах управління Військово — морських сил США. А новина щодо арешту співробітника Агентства національної безпеки США Рональда Пелтона, теж на початку 1985 року, приголомшила розвідку ВМС.

Як з’ясувалося за даними ФБР, цей співробітник АНБ надав радянській розвідці велику кількість секретів та таємних документів, у тому числі і щодо операції «Айві беллс». Пелтон не просто передав, а свідомо, у тому числі, за гроші, здійснив зрадництво. За майже 35 тисяч доларів США, він продав КGB інформацію щодо прослуховування мереж підводного кабельного зв’язку, який пов’язував базу ракетних підводних човнів у районі Петропавлівська — Камчатського з материком та штабом Тихоокеанського флоту у Владивостоці і Москві, по якому передавалась інформація щодо планів та намірів застосування підводних човнів, ядерного арсеналу, ракетних пусків та системи обслуговування і забезпечення ракетоносіїв.

Зупинимося на долі Рональда Пелтона, який зіграв рокову роль у цій достатньо вдалій розвідувальній операції «Айві беллс», що тривала декілька років.

Будучи штатним співробітником АНБ майже 15 років (з 1964 по 1979), він займався дешифровкою запису перемовин радянських військових, що були перехоплені за допомогою засобів електронної розвідки, у тому числі і плівок, що надходили з Дальнього Сходу.

Втім, у 1979 році, Рональд не пройшов щорічну перевірку на поліграфі (було виявлено його гомосексуальні нахильності) і він був звільнений, але затаїв обіду і помсту на організацію, яка вмить забула його заслуги та залишила без засобів існування.

Як свідчать архіви ФБР, Пелтон дійсно затаївши злобу на своє керівництво, і як помсту, вирішив здійснити зраду державі та ще на цьому і заробити. З цією метою, він запропонував свої послуги радянській розвідці, заявивши про те, що він є колишнім співробітником АНБ, володіє дуже важливою інформацією, бо мав допуск до цілком таємної інформації, якою і готовий поділитися за матеріальну винагороду, а також те, що у нього залишилися непогані стосунки з колишніми «колегами», від яких він і отримував інформацію.

За даними ФБР, Рональд співпрацював з радянською розвідкою майже 6 років та надав їй найважливішу інформацію, у тому числі і щодо діяльності та структури АНБ, існування якої на той час само по собі було цілком таємно. Також Пелтон надав радянській розвідці інформацію щодо стратегічно важливих системах збору даних електронною розвідкою, у тому числі і щодо операції «Айві беллс». Він надав усю інформацію, яку отримав в результаті прослуховування плівок з «Охотського моря» та прокоментував їх, а саме, що американська розвідка прослуховує російські кабельні мережі на Далекому Сході.

Втім, як з’ясувалося, радянська розвідка, з метою зашифровування отриманих даних від Пелтона та унеможливлення його розшифрування, провела відповідну операцію щодо «прикриття» Рональда, про яку американці не відразу і здогадалися. Так, одним із заходів операції «зашифровки» було розповсюдження слуху щодо «випадкової знахідки» рибалками у Охотському морі, яка була причеплена до кабелю зв’язку, який вони перервали. У послідуючому ця дезінформація була надрукована у радянських ЗМІ.

(далі буде)