Щодо проведення розвідувальної операції «Айві беллс». Частина 2.

Командування ВМС США дійсно оцінювало отримання інформації від «золотої жили», тобто прослуховування підводних кабельних мереж зв’язку. Тому, не зважаючи на великі ризики, було прийнято рішення продовжити розвідувальну операцію, але тепер вже у Баренцовому морі, де існувало дуже міцне угруповання стратегічних ядерних сил морського базування …

Частина 2. L'appetit vient en mangeant

Як кажуть французи: «L'appetit vient en mangeant», тобто «апетит приходить за час приймання їжі».

Не зважаючи на великий ризик міжнародного скандалу та можливості попасти у «пастку» ворога, командування ВМС США не хотіло відмовлятися від дійсно «золотої жили» отримання інформації. Тому було прийнято рішення продовжити розвідувальну операцію, тепер вже у Баренцовому морі, де існувало дуже міцне угруповання стратегічних ядерних сил морського базування СРСР.

Для виконання цього завдання було визначено підводний човен «Пьорч» та дві субмарини супроводу. Одна як контр спостерігач, щоб радянський підводний човен не зайшов ззаду, а друга — для можливого відволікання. За цим районом було організовано постійне спостереження усіма засобами розвідки ВПС США. І нарешті, щоб виключити можливі інші ризики, підводний човен був відправлений за зовсім незрозумілим для противника маршрутом, про який неможливо було і подумати.

Не буду втомлювати читача, розписуючи двомісячний маршрут підводного човна, втім, в решті решт, «Пьорч» прийшов у намічений район, знайшов кабель та встановив пристрій, який прослуховував зв’язок.

Цей пристрій мав неофіційну назву «кокон», і у порівнянні з попередніми, був модернізований — мав завищену ємкість апаратури, що записувала та пристрій самоліквідації, на випадок, якщо його розкриють і спробують підняти на поверхню.

Цікаво, але американські архіви дають таку інформацію щодо виявлення перших двох пристроїв, що прослуховували, за час проведення операції «Айві беллс» у Охотському морі.

«…за думками американських фахівців розвідки ВМС США, первинною причиною ймовірного виявлення пристрою, що прослуховував, був випадковий порив кабелю радянським рибальським тралом. На місце обриву кабелю, було направлено радянський човен, щоб починити поламку. При проведенні пошуку обриву кабелю, було виявлено два великих контейнера невстановленого призначення, які були підняті на ремонтний човен. Експерти KGB та фахівці ВМФ СРСР, після ретельного вивчення цих контейнерів, надали висновок: знайдені контейнери є високотехнологічними автоматизованими пристроями, що прослуховують підводні кабельні мережі зв’язку…».

І заявили американцям протест. Чому? Де докази? А доказами слугував надпис на контейнерах: «Власність уряду USA».

Також, з архівних матеріалів відомо, що перший похід у Баренцове море завершився дуже успішно. Команда підводників була відмічена Подякою Верховного головнокомандуючого збройними силами — президентом США з видачею іменного сертифікату, в якому було зазначено «…за видатні досягнення у тривалому та ефективному виконанні підводних операцій…».

Операція «Айві беллс» здійснювалась ще декілька разів і кожного разу мала величезний успіх і резонанс.

Інформація, що здобув підводний човен «Пьорч» була оцінена АНБ та розвідувальним управлінням ВМС США як вельми важливою і дуже своєчасною. Було здобуто фактичні дані щодо системи управління радянськими ракетними підводними крейсерами стратегічного призначення, їх боєготовності, плани щодо їх застосування у різних обставинах. Втім, найважливішою для американців була інформація, що керівництво ВМФ СРСР не планує використовувати підводні ракетоносії, як засоби застосування та нанесення першого ракетно — ядерного удару, а плануються використовуватись у якості стратегічного резерву.

Надалі таємні розвідувальні підводні операції продовжувались, проводилась модернізація підводних човнів та обладнання для прослуховування. А що ж було далі?

(На обкладинці представлений підводний човен «Пьорч» з декомпресійною камерою на кормі, в якій знаходиться пристрій для прослуховування підводних мереж кабельного зв’язку).

(далі буде)