Микола Голомша: дебати у ПАРЄ навколо українського закону виглядатимуть примітивно
Питання, якою мовою будуть навчатися діти у школах входить виключно до внутрішньої компетенції України. А Румунії та Угорщини у нього втручатися не варто, бо позицію нашої держави захищає Статут Організації Об’єднаних Націй.
В Україні проблем з розвитком мов національних меншин не існує. Більш того, їх права захищає Закон «Про мови». Саме тому дебати у Парламентській асамблеї ради Європи навколо так званого мовного питання в Україні виглядатимуть примітивно. Такої точки зору дотримується голова партії «Патріот» Микола Голомша.
Як повідомляє «Політека», Парламентська асамблея ради Європи відкрила свою жовтневу сесію у понеділок, 9 жовтня. В апараті ПАРЄ відзначили, що від депутатів надійшли запити на проведення термінових дебатів з можливим прийняттям резолюції щодо мовних положень нещодавно прийнятого в Україні Закону «Про освіту». Сьома стаття документу передбачає перехід у школах та вищих навчальних закладах на викладання усіх предметів саме державною, тобто українською мовою. Ініціатором запиту на проведення термінових дебатів у ПАРЄ є Глава румунської делегації Тітус Корлецян. Завершиться осіння сесія в п’ятницю, 13 жовтня.
«Закон України «Про мови» передбачає опіку над мовами національних меншин, — констатує Микола Голомша. — Однак жодна держава світу не дозволяє собі таких речей, як навчання своїх громадян на мові інших країн. В тому числі — Румунія та Угорщина. Тим паче, що в дітей, які вчилися мовою нацменшин у школі, можуть виникнути труднощі під час вступу до вузів. Крім того, кожна західна країна, що приймає мігрантів, ставить перед ними вимогу — вивчення державної мови. Людина, яка нею не володіє, просто не зможе отримати роботу в сфері обслуговування, або на державній службі.
Ще раз наголошую: в Україні жодних проблем з розвитком мов національних меншин немає. Саме тому я вважаю дебати у ПАРЄ, навколо штучно створеної проблеми, примітивними", — зазначив голова партії «Патріот».
Як повідомив Микола Голомша, у ЄС та США навчання мовами національних меншин не розповсюджене.
«У Сполучених Штатах Америкаи, наприклад, дозволяється навчання мовою нацменшин. Однак це відбувається у позаурочний час та за власний кошт. У країнах Європи є вищі навчальні заклади, де викладають мовами інших країн. Але для цього представники ВНЗ та іноземних держав підписують спеціальні угоди. Тому це — виключно комерційний проект. У конфедеративній Швейцарії викладають чотирма державними мовами на вибір. Дитина обирає ту, якою володіє.
Україна — унітарна держава, де єдина державна мова — українська. А після анексії Криму та частин Донецької і Луганської областей, 96% її населення за національністю є українцями. До речі, в нашій державі дитина має право обрати будь-яку іноземну мову на вивчення", — повідомив він.
На думку Миколи Голомші питання, якою мовою будуть навчатися діти у школах входить виключно до внутрішньої компетенції України. А Румунії та Угорщини у нього втручатися не варто, бо позицію нашої держави захищає Статут Організації Об’єднаних Націй.
«Згідно статті 1 Статуту ООН, організація слідує таким цілям, як підтримка миру, розвиток дружних відносин, здійснення співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного, гендерного, релігійного характеру. І жодна країна не має права втручатися у внутрішні справи іншої. 50 держав світу підписали Статут ООН, серед них є Угорщина, Румунія та Україна. Треба читати те, що підписано і прийнято. Тоді не буде ніяких проблем. Бо теоретично, українці Угорщини також можуть сказати, що їх права обмежуються і почати вимагати викладання у державних школах українською мовою.
У мене є питання: чому держави, які ратують за міжнародні стосунки у відповідності зі Статутом ООН, нехтують національною безпекою партнерів? Вони видають паспорти громадянам, скажімо, України за спрощеною процедурою. При перетині кордну цих країн, люди користуються їх паспортами, а на території України — своїми. І це незважаючи на те, що Конституцією нашої країни передбачене єдине українське громадянство", — констатував Микола Голомша.
Голова партії «Патріот» переконаний, що держави, які незадоволені українським законом «Про освіту» знімати санкції з Росії не будуть.
«Я думаю, це тимчасове явище, яке в Угорщині та Румунії мають вивчити дипломатичні служби. Вони повинні надати довідки своїми президентам про те, що подібні заяви — втручання у внутрішні справи України. Крім того, в Угорщині не збираються знімати санкції з Росії через мовне питання. Відповідну заяву зробило МЗС цієї країни», — повідомив він.
Ірина Сатарова
