Путін прийняв парад перемоги у Сирії. Чого чекати далі?

Кремль зацементував свою перемогу, зробивши зсув геостратегічного балансу на власну користь. З Сирії Путін вилетів до Єгипту і провів зустріч з його президентом Абдель Фаттахом ас-Сісі. Ця поїздка свідчить про прагнення розширити зону впливу союзу Росії, Ірану, Сирії, Хезболли, Катару та Туреччини.

Путін прийняв парад перемоги у Сирії. Чого чекати далі?

11 грудня Володимир Путін разом з Башаром Асадом приймали парад на авіаційній базі Хмеймім. Невдовзі господар Кремля заявив про вихід російських військ з Сирії та відправився з державними візитами до Єгипту і Туреччини. Що означають такі кроки російського керманича і як його заява про вивід військ з Сирії вплине на Україну, розмірковує президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. Він погодився поділитися своїми думками з i.ua.tv.

— На Вашу думку, про що свідчить так званий парад російських військ у сирійському Хмеймім?

— Він абсолютно очікуваний. Можу сказати, що Путін однозначно приймав парад. Таким чином, Кремль зацементував свою перемогу, зробивши зсув геостратегічного балансу на власну користь. З Сирії Путін вилетів до Єгипту і провів зустріч з його президентом Абдель Фаттахом ас-Сісі. Ця поїздка свідчить про прагнення розширити зону впливу союзу Росії, Ірану, Сирії, Хезболли, Катару та Туреччини. Чи вдалося Кремлю залучити Єгипет до цієї коаліції, поки говорити зарано. За офіційною інформацією Путін та ас-Сісі у Каїрі спілкувалися на тему протистояння спільним загрозам. Однак не виключно, що підіймалося питання про розташування російських військових баз на території Єгипту. З Каїру Путін відправився до Туреччини. На жаль, приєднання цієї країни до союзу на чолі з Росією та Іраном — страхітлива поразка США і НАТО. Остаточне членство Анкари у цій коаліції змінило геостратегічний і військовий баланс у широкому чорноморському регіоні. Тепер, мені б хотілося вірити, що американська дипломатія зробить все можливе і неможливе, аби Єгипет не став учасником союзу на чолі з Росією та Іраном.

— Які сили на міжнародній арені протистоятимуть так званій путінській коаліції?

— США та Ізраїль. Рішення Трампа щодо визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю свідчить про те, що союз Тель-Авіва і Вашингтону став непорушним. Стверджувати про це можна вже майже однозначно. Тому, зараз до уявної геостратегічної лінії зіткнення підійшли два блоки. Один — Москва, Тегеран, Дамаск, Доха, Анкара та Хезболла. Інший — Тель-Авів і Вашингтон.

— Путін пообіцяв вивести війська з Сирії. На Вашу думку, що означають такі заяви?

— Він блефує. По-перше, Путін неодноразово давав подібні розпорядження. Однак після його слів, ескалація конфлікту тільки загострювалася. По-друге, Путін вніс сьогодні на ратифікацію до Держдуми угоду з Сирією про розширення території пункту матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) військово-морського флоту Росії в Тартусі. Вона діятиме 49 років і автоматично продовжуватиметься на наступні 25, якщо жодна зі сторін не матиме заперечень. Як бачите, так званий вихід російських військ із Сирії — це омана. За фактом відбувається лише посилення їх присутності. Тепер, вони там залишатимуться на дуже довгий період. Правда, це було абсолютно очікувано.

— Чи не може значити навіть порожня заява Путіна про вивід військ із Сирії про їх введення на Донбас?

— Мені відомо, що російські бомбардувальники нібито повернулися на місце своєї дислокації у Мурманськ. Такі підрозділи свою місію у Сирії вже виконали. Чи будуть вони задіяні в Україні? Думаю, що ні. Чи перекинуть на Донбас військових, які брали участь у наземних операціях у Сирії? Я б сказав 50 на 50. Скоріш за все, велика їх частина все ж таки залишиться на території Сирії, або буде перекинута в країни, що з нею межують. Звісно, можливість їх появи на Донбасі існує, але вона менше 50%.

Якщо шанси Порошенка залишитися на Банковій зведуться до мінімуму, то просування російських військ у глиб української території зростатиме. Я не виключаю існування домовленостей між Путіним і Порошенком щодо гарантованого обрання останнього на друге президентство. Термін реалізації спільного плану для залишення Порошенка при владі був запланований на травень червень 2018 року. Але, як виглядає ситуація, мої припущення виявились хибними. Цей план, скоріш за все, реалізується буквально на наших очах. Про це свідчить загострення ситуації на фронті.

Ірина Сатарова