ПОРА ОТЯМИТИСЯ !!!

Більше ніж два роки відбуваються бойові дії низької інтенсивності, як лицемірно їх називає «наша» влада. Бо, насправді, якщо бути точним, то спостерігаємо односторонні обстріли російськими окупантами з різнокаліберної зброї, в тому числі, й тими, які заборонені, так званими «мінськими домовленостями», наших військових і мирних жителів.

Нашим же військовим заборонено відповідати, бо ми виконуємо мінські домовленості, яких жодного (!) дня, не виконували російські окупанти! Наші військові відповідають хіба тоді, коли окупанти вступають у контактний бій і то лише стрілецькою зброєю. Тобто переважно ворог веде безконтактні артилерійські, мінометні, ракетні обстріли і займається мінуванням наших тилів. Українці кожен день несуть втрати вбитими, або пораненими.

Ось така дивна одностороння війна, яку «наша» влада, по-підлому, називає антитерористичною операцією.

Такий стан дуже вигідний Кремлю, бо для московських окупантів мінімізовані втрати, в той час, коли ми несемо втрати кожен день, виснажуються ресурси. Зрозуміло, що такий стан деморалізуюче т діє на наших військових, суспільство і заганяє Україну у глухий кут невизначеності.

Для внутрішньої пропаганди Порошенко, депутати Верховної Ради, придворні гниди-політтехнологи, політологи, «експерти» називають правильні речі своїми іменами: війна, російська агресія. Тобто визначення на загальнодержавному рівні юридичного статусу цього військового конфлікту влада не робить не від нерозуміння, а від свідомого небажання. Оскільки найбільша фракція у ВРУ — Блок БПП — (маріонетка) Порошенка, що міг би запросто набрати голосів для такого рішення, то це означає, що Порошенко відверто блокує юридичне визначення статусу цієї війни.

Чому так поводиться Порошенко?

Очевидно, для цієї моральної потвори, крім ненаситної наживи, інших пріоритетів не має. Він і його найближче оточення є джерелом найбільшої корупції у державі (вся його кадрова політика підтверджує це). Така політика Порошенка є найбільшим союзником Кремля.

Як пояснити, що російський бізнес процвітає в Україні, а Порошенка — в Росії. Російські олігархи, партнери кліки Порошенка (наприклад — Григоришин). Торгівля українських олігархів і самого Порошенка з Росією іде повним ходом. Більше того, навіть відбувається торгівля з Росією комплектуючими товарами військового призначення (двигуни Мотор-Січі).

Українські інженери провадять регламентні роботи з обслуговування ракет, які виготовлялися на Південмаші. Недоторканими почуваються акули «п"ятої колони» Кремля (Медведчук, Вілкул, Льовочкін, Бойко, та інші. Очевидно, що це відбувається за домовленістю із Путіним.

Дотепер Росія не визнана юридично державою-агресором і не розірвані дипломатичні стосунки з РФ. Що є нечуваним в історії і неприпустимим для успішного протистояння російській агресії, бо не дозволяє організовувати успішну політико-дипломатичну роботу по створенню антиімперської коаліції проти російського імперіалізму і апелювання до учасників будапештського меморандуму (бо у нас внутрішній конфлікт — АТО).

Така зрадницька політика Порошенка позбавляє юридичної перспективи домагатися компенсації нанесених збитків від держави-агресора — РФ. Півтора мільйони наших громадян, вимушених втікачів з Донбасу (влада підло трактує юридично їх, як внутрішньо переміщених осіб). Так само держава позбавляє себе можливості вимагати компенсації за нанесені колосальні збитки нашій державі.

Замість того, аби мати продуманий план деокупації, влада без погодження з парламентом приймає постанову КМ, згідно з якою, фактично, намагається взяти на утримання окуповані території на Донбасі. Досі, фактично, хоч і не офіційно допомагає окупантам, через інтенсивну торгівлю з окупованими територіями, а через них і з РФ. Фактично поступово реалізуючи план Путіна, який він забив у мінські домовленості.

Як протест проти такої підлої зрадницької політики влади, група ветеранів — добровольців почала блокаду залізничних перевезень товарів на окуповані території і відповідно, з них.

Зрозуміло, що влада мобілізувала на цькування патріотів всіх можливих гнид, від всіляких тук, карасьових і іже з ними. Звісно одним активістам вирішити питання не під силу, але вони роблять велику справу: привернули увагу до надзвичайно важливої проблеми, яку давно повинна вирішити влада, але вперто не хоче. З допомогою громадськості потрібно змусити підлу владу працювати на державні інтереси України.

Нарешті має схаменутися ВРУ і згадати, що згідно ст. 85 Конституції України ВРУ «визначає заходи внутрішньої і зовнішньої політики». А це означає, що, нарешті потрібно юридично визначити, що відбувається:

1. Ухвалити закон про тимчасово окуповані території Донбасу, в якому має бути визнаний окупант — РФ;

2. Зобов"язати КМ зібрати в в одному центрі і, відповідно, оформити доказову базу російської агресії.

3. Зобов"язати Порошенка розірвати дипломатичні стосунки із державою-агресором — РФ.

4. Уряд і відповідні державні структури підготувати і застосувати всеосяжні економічні, політичні і гуманітарні санкції.

5. Підготувати і розповсюдити серед держав, членів ООН Білу книгу наслідків російської агресії в Україні.

До речі, депутати вже два роки товчуть воду в ступі з приводу закону про спецконфіскації, а правоохоронні органи, нарешті, розпочали заочне кримінальне переслідування проти Януковича за державну зраду. По-перше, чому тільки звинувачувати у державній зраді Януковича, а не всіх високопосадовців кліки Януковича, які втекли у Росію.

По-друге, дуже непросто буде довести факт держзради Януковича, без юридичного визначення РФ — державою-агресором. Тобто — відповідний закон з визначення Росії агресором дає ключ для вирішення цих питань. Янукович, Азаров, Пшонка, Якименко, Захарченко та інша наволоч перейшла на бік агресора-окупанта. Через що всі вони підпадають під 111 ст. ККУ (Державна зрада), санція якої передбачає конфіскацію всього їхнього майна.

Без цього юридичного ключа адвокати цих мерзотників будуть посилатися на те, що ця підлота побігла до дружньої держави-стратегічного партнера України. До речі, всі ці юридичні акти, в тому числі і Договір про дружбу і співробітництво, не скасовані, адже у нас АТО — внутрішній конфлікт.

Вся ваша, панове депутати, і Порошенко, бездіяльність — злочин проти України.

А за злочин доведеться відповідати. Якщо для ВР — це політична і моральна відповідальність, то для Порошенка — це вже юридична відповідальність.

2 лютого 2017р. Степан Хмара