Філософ Сергій Дацюк: радикальнізміни є неефективними

Корупція долається лише системними кроками. Будь-яка радикальна спроба виявиться безрезультатною. Теоретично, можна розстріляти всіх олігархів, але мине 3 — 5 років -і з’являться інші. Так само і радикальні підходи до боротьби з корупцією є неефективними.

Філософ Сергій Дацюк: радикальнізміни є неефективними

«Ризики радикальних змін» — таку назву має допис філософа Сергія Дацюка у блозі на «Українській правді». Стаття отримали чималий розголос в мережі Інтернет у вигляді численних коментарів і поширень на"Facebook". У ній філософ намагається обґрунтувати неефективність радикальних змін і знайомить читачів зі своєю думкою про зв’язок вітчизняної корупції зі світовим контекстом. Чи зацікавлені європейці у подоланні хабарництва по-українськи?Чи залежить вирішення даної проблеми від певних реалій? На ці, та інші питання i-ua.tvпогодився відповісти філософ Сергій Дацюк.

— На скільки я зрозуміла, українська корупція — частина світової системи. Які сили на Заході зацікавлені у зміні цього порядку?

— Тут варто звернутиувагу на ряд обставин. По-перше, мова йде про загальнодемократичну процедурну рамку. Звісно, на Заході підтримують розвиток демократичних механізмів в Україні. Але, в той же час, їх відсутність дозволяє представникам Європи і США втручатися у інтереси нашої держави та олігархів. Підтвердженням цих слів може послужити розгляд справ проти Ігоря Коломойського, Костянтина Григоришина, Рината Ахметова та інших представників українського великого бізнесу у судах Великої Британії. З одного боку — це переслідування їх за кримінальні моменти їхньої діяльності. З іншого — багато активів українських олігархів знаходяться на Заході. І зовсім не має значення, хто їх забере: окремі країни, наддержавні утворення, чи навіть окремі європейські олігархи. Проблема у тому, що в України немає власної правової структури і захисту. Саме це не дозволяє нашій державі витребувати ці нечесно зароблені гроші.

Значно правильніше було б Україні самій почати розслідування, арештувати сумнівні активи, довести їх кримінальне походження і забрати їх у бюджет. Принаймні, це б принесло бодай якусь вигоду для української громади. Але ми це зробити не можемо. На Заході відкрили провадження проти наших олігархів, щоб скористатися їхніми коштами. І це є проблемою.

— Невеличке уточнення: хто саме може посприяти системним змінам?

— Наголошую ще раз: люди, які заарештували активи українських олігархів в Європі, мають двосторонню зацікавленість. З одного боку вони хочуть, щоб у нас діяли демократичні процедури, а з іншого -бажають нажитися, поки вони не працюють. Однак, це одні і ті ж самі структури, країни і люди. Мова йде про Велику Британію, США, Міжнародний валютний фонд, структури ЄС, зокрема такі країни як Франція і Німеччина. Саме вони і є вигодоотримувачами.

— На Вашу думку, у нашій українській корупції, яку ми всі бажаємо побороти, певною мірою, зацікавлений Захід?

— Звичайно. На Заході є всі умови для такої ж самої корупції і олігархів. На першому місці — це фінансова таємниця, на другому — офшори, на третьому — власне представники великого бізнесу. Вони також є і в США, і в Великій Британії, і в Німеччині, і у Франціїі в інших країнах Європи. Звісно, тамтешні олігархи не настільки криміналізовані як наші, але від цього вони не стають менш небезпечними.

Варто сказати, що так званий «старий світ» опирається нововведенням. Наприклад і блокчейн і криптовалюта отримали найбільше критики від захисників «світу олігархів». Тим не менш, криптовалюта робить фінансові транзакції відкритими. Блокчейн, у свою чергу, сприяє прозорості управлінських операцій і дає можливість їх контролювати громаді. Саме цього найбільше бояться старі світ і еліта.

— А як щодо талановитих та видатних особистостей? Чи під силу їм змінити систему «старого світу» в Україні і не тільки?

— Такі особистості можуть з’явитися будь-де, але реалізувати вони себе зможуть тільки в найбільш розвинених країнах. Як наприклад, Ілон Маск, який народився в ПАР. Як бачите, народитися можна де завгодно. Інша справа- реалізувати свої здібності та потенціал. Це можна зробити тількив країні, де є потужне інтелектуальне та наукове середовище. Звісна річ, у суспільних змінах роль особистості є великою. Однак вона може проявити свій талант тільки тоді, коли є сприятливі обставини. Наприклад, що зміг би зробити Ілон Маск, якби його намагання створити електродвигун, ракетний двигун нового типу, чи електромобіль, не збіглися з кризами у видобуванні нафти, у космічній галузі та на транспортному ринку? Так, він безперечно видатна особистість. Але без появи цих чинників у нього б нічого не вийшло. Просто Ілон Маскнародився у сприятливий час для інновацій.

Наприклад, все для створення електромобілю було готове ще 20 — 30 років назад. Не вистачало тільки кризи, яка підштовхнула до його створення. Така ж сама ситуація і з ракетами нового типу. Їх винаходу посприяв застій у космічній галузі. Тому, роль особи у розвитку суспільства, безумовно, важлива. Але конкретна людина здатна продемонструвати свою найвищу ефективність тільки у сприятливих обставинах.

— Для позитивних змін у процесі подолання корупції по-українські також потрібні нові позитивні реалії?

— На мою думку, вона долається лише системними кроками. Будь-яка радикальна спроба виявиться безрезультатною. Теоретично, можна розстріляти всіх олігархів, але мине 3 — 5 років -і з’являться інші. Так само і радикальні підходи до боротьби з корупцією є неефективними. Зараз ми знаходимося у такому стані, коли здатні погодитися на все, що завгодно, навіть на авторитаризм. Але питання в тому, чи буде він ефективним? Я радикальні методи такими не вважаю і про це написав у своєму блозі на «Українській правді».

Ірина Сатарова