Віталій Комов: децентралізацію запроваджують в інтересах місцевих феодалів
Невдовзі після Революції Гідності, у 2014 році в Україні стартувала реформа децентралізації влади. Її метою є об’єднання сільських громад і створення більш потужних територіальних утворень.
Об’єктивно така реформа назріла, але вона відбувається в умовах олігархічної системи, яка не враховує інтересів народу України. Про те, що намагаються подати під соусом реформи децентралізації і якими є її наслідки для пересічних громадян, i-ua.tv погодився розповісти голова ГО «Громадська рада самоврядування» Віталій Комов.
— Що на Вашу думку заважає формуванню громадянського суспільства і територіальних громад?
— У нас існує певний колапс у законодавстві. У статтях 140 і 143 Конституції України чорним по білому написано, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади. Зауважу, мова йде не про партії і навіть не про місцеві ради. За Конституцією України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою безпосередньо, що детально розписано у ст. 143. Але, на жаль, норми Основного Закону не виконуються.
Головна проблема громади озвучена відомими фахівцями з питань місцевого самоврядування. Хочу зараз процитувати працю Батанова, Кравченка та Приходька, яка називається «Теорія та історія публічного управління». Ці науковці пишуть наступне: «Згідно з базовим Законом „Про місцеве самоврядування“ основним суб’єктом місцевого самоврядування є територіальна громада. Вбачаємо … підміну… понять та принципів місцевого самоврядування, коли під поняттям „територіальна громада“ фактично виступає місцева рада, яка узурпує владу на місцевому рівні».
Тому, реалізація практики справжнього народовладдя на сьогоднішній день нездійсненна, а це — проблема. Тим не менш, існує шлях її вирішення.
— Тобто, необхідно зміни до законодавства?
— На даному етапі це не обов’язково. У Конституція України однозначно відстоюється громадівська модель місцевого самоврядування і це дає право народу України — носію суверенітету, формувати територіальні громади, які є соціальною і матеріальною базою громадянського суспільства.
ГО «Громадська рада самоврядування» підготувала Концепцію формування структурованих територіальних громад. Ми описали їх структуру, повноваження і шлях реалізації Концепції. Інститут держави і права ім. Корецького НАН України дав позитивний висновок щодо її змісту.
Концепція спирається на Другу Європейську хартію міст і дає надію членам громади Києва і інших міст в Україні щодо реалізації статей 5, 7, 8, 140, 143 Конституції України. У пункті 35 Другої Європейської хартії міст вказано про структуру територіальної громади: «на внутрішніх комунальних територіях (квартал, мікрорайон, район) повинні бути виборні зібрання, бюджет і повноваження».
Таким чином, наприклад, територіальна громада Києва має складатися з мікрогромад: будинків, мікрорайонів (до 20 — 30 тисяч мешканців) і районів. Основою місцевого самоврядування є мікрогромада мікрорайону. Реалізація концепції законна в зв’язку з тим, що згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Основного Заакону є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти. Я маю на увазі пункт 2, абзац 2 Рішення Конституційного суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001.
Зараз ми зіткнулися з проблемою, що українці не зовсім розуміють, чим є територіальні громади і яка може бути їх внутрішня структура. Зараз під таким утворенням чомусь розуміють аморфну масу людей. Але вона не може бути дієздатним суб’єктом. Думаю, ця концепція стане в нагоді і буде виконувати роль такої собі інструкції.
Щоб мікрогромада здійснювала самоврядування їй потрібні дві речі: повноваження та ресурс на їх виконання. Повноваження — це справа людей, які об’єднуються в громаду і є частиною Статуту мікрогромади. В нашій концепції розписані повноваження різних рівнів мікрогромад. Ресурси — це частина бюджету, яка виділяється на виконання повноважень мікрогромади.
І останнє. Реалізувати таку складну ідею можна тільки шляхом запровадження пілотних проектів у супроводі групи спеціально підібраних людей. Програму їх реалізації має затвердити міська рада.
— Наскільки ефективними є сільські громади, які об’єднують зараз під виглядом реформи?
— Справа у тому, що їх утворюють в інтересах певних осіб. У результаті, в територіальні громади об’єднують непідготовлених для колективної діяльності, неорганізованих людей. Рішення про їх створення приймаються на рівні районних та обласних адміністрацій. Наскільки нам відомо, адміністративна система, яка зараз існує, працює на користь олігархів і партійних кланів. І те, що сьогодні називається реформою децентралізації, насправді йде у їхню користь.
Звісно, реформі децентралізації намагаються публічно дати привабливий вигляд, представити її так, ніби вона працює на користь народу. Але насправді це не відповідає дійсності. Її запроваджують заради задоволення інтересів клану місцевих феодалів.
— Ви розповіли про об’єднання людей у громади в селі. А що відбувається в українських містах?
— Якщо в селі насправді відбувається централізація влади і ресурсів, то в містах потрібна децентралізація, або реформа місцевого самоврядування, відповідно до згаданих статей Конституції України. Будь-яке місто має колосальні ресурси. За статистикою у них проживають 30 мільйонів українців, а в селах 10 — 12. Можновладці почали реформу децентралізації (реально централізацію) з сільської місцевості, бо в містах влада і так узурпована підконтрольними їм партійними радами. В цьому плані Київ є зразком аж занадто централізованої влади, яка відкрито ігнорує інтереси громади.
Візьмемо за приклад Київську міську раду, яка ніби має бути штабом київської громади. Однак рада настільки відмежувалася від народу, що не відповідає на наші листи. За три року ми надіслали 18 звернень, але на жодне із них так і не надійшла відповідь. Депутати Київської міської ради не бажають вести діалог з громадою, а це значить, що вони не виконують свої функції.
Тому, ми маємо об’єднатися у громадянське суспільство шляхом формування територіальних громад. Тільки воно зможе стати противагою чиновницькому апарату, який сформувався і створив власну державу. А тепер хочу підсумувати: територіальна громада — це колективна свідомість, солідарність, готовність працювати на суспільне благо. Та чи готові ми до такої трансформації?
Для довідок і запитань — Віталій Комов (067) 404 49 60