Віктор Шишкін: механізмів притягнення високопосадовців до відповідальності існує більше, ніж достатньо
Варто тільки відкрити Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси та Конституцію. Там все добре написано.
У програмі «Точка зору» на i-ua.tv голова Вищої Ради Народних Зборів України Микола Маломуж заявив, що тільки за часів Петра Порошенка, з державного бюджету України вкрали 42 мільярди доларів. Також, за його словами до розкрадання державних коштів присутні абсолютно всі президенти. Однак за майже 27 років української незалежності жодного із можновладців покарано не було. Про те, чому так відбувається і як повернути вкрадені кошти до бюджету i-ua.tv запитав у Судді Конституційного Суду України у відставці Віктора Шишкіна.
— Які є механізми для притягнення високопосадовців до кримінальної відповідальності?
— А ви бачите ці механізми?
— Чесно кажучи, ні.
— Якщо говорити про формальне право, таких механізмів існує більше, ніж достатньо. Але постає питання: «Хто їх виконує»? Чомусь всі шукають механізми. Однак якщо трапляється аварія, винна не машина, а водій, який перебував за кермом. Невже наше суспільство і досі не зрозуміло цієї прописної істини?
Тому, таких механізмів море. Варто тільки відкрити Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси та Конституцію. Там все добре написано. Стоїть тільки питання: «А хто водій машини»? Ось і все. При такому генеральному прокурорі як Юрій Луценко, голові СБУ як Василь Грицак і міністрі внутрішніх справ як Арсен Аваков, у нас нічого не буде. Одних саджають, а тих кого вигідно — покривають.
— Тобто, теоретично, якби було бажання, можновладці могли б понести кримінальну відповідальність за корупцію та розкрадання бюджетних коштів?
— Чому теоретично? І практично. Для цього вже усе добре написано у законодавстві. Коли розповідають, що у нас чогось не вистачає, мені хочеться посміятися гомеричним сміхом.
— Чи можна повернути гроші, які вкрала команда президента з державного бюджету? Якщо так, то як це зробити?
— Звісна річ, що можна. Все дуже просто: прийняти судове рішення і змусити світову спільноту повернути в Україну сховані закордоном гроші. Ось і все.
— На Вашу думку, яка роль у цьому громадянського суспільства? Чи допоможуть мітинги та демонстрації?
— Вийти на вулиці і усунути цю бандитську владу. Ось вам і роль громадянського суспільства. Це потрібно робити не збройним, а силовим тиском. Якщо вийде 3 мільйони громадян — жодна Нацгвардія з її собаками і бронежилетами нікого з представників влади не врятує. Але де знайдеш цих людей, якщо на акції йдуть від сили півтисячі осіб?
— Тобто так звані марші за імпічмент були безрезультатними, бо на вулиці вийшла недостатня кількість незадоволених громадян?
— Так, то було лише випусканням пару.
— А як щодо правоохоронних органів? Вони ж як і за часів Януковича можуть вдатися до репресивних заходів?
— Так, можуть. Але тоді варто сидіти вдома і дозволяти себе грабувати далі. Але ми хочемо все і відразу, але так не буває. Потрібно або боротися, або жити так, як є.
— Чи відомі Вам приклади, коли в Україні засудили високопосадовців?
— В українській правовій системі я поки що таких прикладів не бачив. У США засудили Павла Лазаренка, але я нічого подібного у нашій державі не пригадую. Так виглядає безкарність, яка породжує наступні злочини.