Веніамін Тимошенко: новий Трудовий Кодекс ще гірший за російський

Верховна Рада України може прийняти у другому читанні новий Трудовий Кодекс. Деякі його норми передбачають зменшення прав найманих працівників. Однак Трудовий Кодекс є такою собі соціальною Конституцією України. Звуження прав найманих працівників спричинить наступ на загальні права людини в Україні. В результаті, Основний Закон буде переписано під вузькопартійні політичні потреби, а це призведе до деградації суспільного ладу в нашій державі. На інтернет-шпальтах сайту i-ua.tv ми вирішили обговорити з громадськими активістами та експертами-професіоналами небезпеки прийняття «Трудового Кодексу по-новому». У якості першого інтерв’ю, ми пропонуємо розмову з головою Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників Веніаміном Тимошенко.

— Які загрози містить проект нового Трудового кодексу?

— Він значно підвищує кількість підстав для звільнення найманих працівників. Наприклад, людина, яка просто не подобається роботодавцю, може запросто втрати своє робоче місце. Нова редакція також передбачає скорочення гарантій для жінок з догляду за дитиною і матерів-одиначок. На сьогоднішній день, їх за Трудовим Кодексом звільняти заборонено. Однак це положення планують скасувати.

Новий Трудовий Кодекс також передбачає відмову від колективних договорів. Вони є такими собі конституціями на підприємствах, де чітко прописується механізм взаємодії між роботодавцями та найманими працівниками. Колективні договори замінять на локальні акти роботодавців. Що це таке? Наприклад, якщо роботодавець хоче, щоб ви сьогодні працювали 8 годин, а завтра — 10, він видає відповідний наказ. Людям, які відмовляться працювати більше за ту ж саму зарплату загрожує звільнення.

Якщо Верховна Рада прийме новий Трудовий Кодекс, то профспілки втратять інструментарій захисту своїх членів. На сьогоднішній день, працівників, які є членами профспілок, можуть позбавити роботи тільки зі згоди профспілки. Нові ж норми трудового Кодексу дають право роботодавцю звільняти працівників на свій розсуд. Таким чином, закладається приховане безробіття, яке матиме тенденцію до збільшення. Зараз робочих місць небагато, а це створює конкуренцію на ринку праці. Тому, незадоволених новими правилами працівників можуть, умовно кажучи, просто викинути на вулицю без будь-яких соціальних гарантій і грошей.

— На Вашу думку, чи не є новий Трудовий Кодекс поверненням до феодалізму? Чи здатен він призвести до деградації суспільства?

— Ми сміємося над тим, як у Росії система знущається з безхребетних громадян. Але, здається, ми це робимо дарма, бо влада збирається перетворити Україну на аналогічний Мордор. На моє переконання, новий Трудовий Кодекс ще гірший, ніж російський. Складається враження, ніби «ватному простору» намагаються продемонструвати картинку: «Дивіться, до чого призвів Майдан. У них навіть Трудовий Кодекс гірший за наш».

Дійсно, відносини, які він запровадить, притаманні феодальному ладу. Наприклад, один роботодавець має право передавати іншому своїх найманих працівників. Такий обмін може відбуватися навіть між різними регіонами. Умовно кажучи, сьогодні людина працює у Києві, а завтра їй скажуть: «Шановний, збирай речі, тобі треба їхати у Житомир». Не зважаючи на те, що в працівника у столиці домівка і сім’я, їй доведеться виконувати свої трудові обов’язки в іншій області. Часто, без забезпечення житлом і всім необхідним. Відмовлятися від цієї пропозиції не можна, бо непокора стане підставою для звільнення. Це нагадує передачу холопів від одного барина до іншого. Навіть у путінській Росії нічого подібного немає. Тим не менш, наша влада хоче прийняти цей жахливий закон під егідою Майдану.

— Спочатку влада намагається звузити трудові права. Чи не стане наступним її кроком звуження прав громадян з ревізією Конституції?

— Складається враження, ніби процес наступу на права громадян іде без зупину. Влада не слухає народ, через що, люди протестують і вимагають змін. Але замість діалогу з громадянами, політики огороджуються міліціянтами і протягують потрібні для себе закони. Складається враження ніби влада вдалась до такого собі методу варіння жаби. Для тих хто не знає про що йде мова, пояснюю. Аби жаба не зрозуміла, що її варять і не вистрибнула, воду в каструлі нагрівають поступово. Але коли вона закипає — стає пізно. Тварина просто не встигає врятуватися і гине. Так само чинять і наші політики. Оскільки вони не можуть відібрати всі права відразу, вони це роблять малими кроками: то приймуть вигідний для себе Трудовий Кодекс, то підвищать тарифи на комуналку. Однак вони не просто забирають наші прав. Вони відверто нас знищують.

— Однією з авторів горезвісного Трудового Кодексу є Людмила Денисова. Нещодавно вона стала омбудсменом. На Вашу думку, чиї права вона захищатиме?

— Вона стала депутатом Верховної Ради8-го скликання за списками Народного фронту. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подарував їй на 55-річчя бойовий пістолет. Не для кого не секрет, що під впливом Народного фронту та особисто керманича МВС знаходиться вся силова вертикаль влади. Припустимо, що міліціянти підкинуть людині зброю, сфабрикують проти неї кримінальну справу і позбавлять її волі. У місцях відбування покарання над цим громадянином знущатимуться, у результаті чого він втратить здоров’я. Чи буде колега пана Авакова казати про порушення прав ув’язнених? Думаю, навряд чи. Людина, яка співпрацює з силовим блоком просто на це не здатна.

До речі, я був одним з активістів, які зірвали засідання комітету з питань соціальної політики у ВР. Його члени збиралися протиправно ухвалити новий Трудовий Кодекс на розгляд у другому читанні. Наші фахові зауваження не хотіли і не збиралися почути, тому інших способів протидії, окрім скандалу, на жаль, у нас просто не було. Тоді на наших очах Україну перетворювали на друге Сомалі. До речі, проти цього Трудового Кодексу виступили не тільки українські активісти, але і європейська правозахисна спільнота. Також Міжнародна організація праці висунула понад 60 зауважень, але більшість з них наші депутати так і не врахували.

— Тобто, на Вашу думку, Україна скочується до рівня Кремлівського Мордору?

— У нас такий самий Мордор як і за поребриком, бо нами керують такі ж самі люди. Ви тільки подивіться на розгул корупції та свавілля правоохоронних органів! У нас відбувається теж саме, що і в Росії і навіть гірше. Одна справа, якби ми жили в період постсовкового болота: ну пообіцяли політики, ну не виконали свої обіцянки і збрехали, але ми вже звикли до брехні… Але ми живемо після Майдану, загибелі Небесної Сотні і в умовах національно-визвольної війни. Після таких втрат, маючи стільки горя в країні, виробляти подібні речі — величезна ганьба і приниження. Наші політики — просто покидьки, без совісті і розуміння історичного моменту. Вони розглядають нас не як співгромадян, не як людей, а лише як ресурс для задоволення власних потреб. Ми для них такий собі корм. У них головна задача — доїсти нас до кінця, щоб повністю знищити.