У Дніпрі відкрили меморіальну дошку кіборгу Андрію Широкову
Андрій Широков на війну пішов добровольцем, приєднавшись до лав ДУК «Правий сектор», а потім підписав контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ. Брав участь у боях за Донецький аеропорт, захищав Піски і шахту Бутівку. Загинув 18 грудня 2016 року на Світлодарській дузі, на Донеччині.
![У Дніпрі відкрили меморіальну дошку кіборгу Андрію Широкову](https://i-ua.tv/img/790x450/b/1523468373memorialnadoshka-736a6b31.jpg)
На Світлодарській дузі тривав жорстокий бій. Вже кілька годин поспіль російські окупанти намагалися заволодіти позиціями українців. На мобільному телефоні «Сім'янина» календар показував дату
Перемога має назавжди позбавити його від розлуки з коханою. Тоді їм більше нічого не завадить проводити всі свята разом. І День Святого Миколи, і Новий Рік, і Різдво, і Великдень і всі дні народження їх п’ятьох дітей. Рідних: Маргарити, Анжеліки та Іллі і двох прийомних хлопчиків: Олексія та Миколи. Але це буде потім — після закінчення війни. А зараз його місце тут, на передовій, з бойовими побратимами. Він має зробити, все аби підступний ворог не захопив інші українські землі. Він повинен повернути окуповані Крим та Донбас. Звісно, він був двічі поранений і мав моральне право піти відпочивати на дембель. Але це не про нього. Тоді він не був би Андрієм Широковим та правосеком «Сім'янином»…
Однак
***
11 квітня, у Дніпрі на будівлі коледжу транспортної інфраструктури відкрили меморіальну дошку бійцю ДУК ПС та 54-ї окремої механізованої бригади Андрію Широкову. Вшанувати пам’ять загиблого прийшли його рідні, побратими, активісти «Правого сектору» та громадської організації «Родинне коло загиблих Героїв», а також студенти навчального закладу.
Андрій Широков на війну пішов добровольцем, приєднавшись до лав ДУК «Правий сектор», а потім підписав контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ. Брав участь у боях за Донецький аеропорт, захищав Піски і шахту Бутівку. Загинув 18 грудня 2016 року на Світлодарській дузі, на Донеччині.
Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».
Дату і місце вшанування Героя обрали невипадково. На наступний день після відкриття меморіальної дошки, «Сім'янину» мало виповнитися 48 років. Андрій Широков закінчив Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури. Державний прапор з меморіальної дошки зняла його дружина Ганна Счасна.
— Андрій був дуже гідним чоловіком, батьком і понад усе любив Україну, — говорить дружина Героя. — Коли він здійснив свою мрію і став водієм-далекобійником, він сказав: «Я не хочу жити в іншій країні, бо наша Україна — велика і дуже гарна». Після початку війни він говорив: «Я маю захистити вас там, щоб війна не прийшла сюди». Він пройшов свій життєвий шлях з гідністю і буде достойним прикладом для молоді.
Свої студентські роки він згадував з теплотою і вдячністю. Друзі, які у нього з’явилися у коледжі, залишилися на все житті. Один з них зараз захищає Україну на Сході. Після закінчення навчального закладу, він у 1989 році пішов до армії. На жаль, сьогодні Андрія ми бачимо не поруч, а на цій меморіальній дошці. Але, долаючи свій життєвий шлях, ви можете із впевненістю рівнятися на нього. Слава Україні! — сказала Ганна Счасна.
Меморіальну дошку освятив священик УПЦ КП, капелан полку «Дніпро-1» Дмитро Поворотний.
— Пам'ятна дошка свідчить про те, що людина не помирає після своєї тілесної смерті, — говорить капелан. — Нас всіх очікує воскресіння, і це нам вже довів своїм прикладом Господь Ісус Христос. Ми всі, врешті решт, зустрінемося в іншому світі. Там, де немає ні недуги, ні скорботи, ні зітхання, де панують любов, братерство і добро. Загиблі бійці, серед яких і Андрій, пройшли свій земний шлях з великою гідністю. Вони виконали те, що має зробити за своє земне життя чоловік. В тому числі — і захистили свої близьких. Давайте пам’ятати про подвиг Андрія і всіх бійців, які віддали своє життя, захищаючи це мирне блакитне небо, під яким ми можемо святкувати Воскресіння Христове, — констатував отець Дмитро.
Директор Дніпропетровського коледжу транспортної інфраструктури Ігор Павленко вчився разом із Андрієм Широковим у цьому навчальному закладі.
— Мені в свій час довелося з ним ходити коридорами і сидіти в аудиторіях. Ми випускалися з Андрієм практично в один рік, тільки закінчували різні спеціальності. Однак нас навчали одні й ті ж самі викладачі. Андрій був звичайним студентом. Як і всі, здавав іспити, писав диплом та курсові. Він захищав на передовій не тільки свою родину, але й і дав можливість нам вчитися, працювати і жити в світлій демократичній країни, — розповів Ігор Павленко.
Після завершення заходу, дніпровці поклали квіти біля меморіальної дошки.
Ірина Сатарова
![](/images/posts/2018-04/1523468422_img_20180411_095928.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468414_img_20180411_095949.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468362_img_20180411_100008.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468460_img_20180411_100443.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468468_img_20180411_100606.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468433_img_20180411_101211.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468447_img_20180411_101655.jpg)
![](/images/posts/2018-04/1523468501_img_20180411_095858.jpg)