Ігор Токовенко: працівники Першотравневого кар’єру можуть отримати право на страйк
Люди вимагають заробітної плати до тисячі євро та скорочення робочого тижня з 40 до 30 годин. Уповноважений орган — Первинна організація Всеукраїнської профспілка «Свобода Праці» прийняла рішення про завершення формування вимог і направлення їх до роботодавця.
На Дніпропетровщині у Першотравневому кар’єрі «Північного гірничо-збагачувального комбінату» групи «Метінвест» можливий страйк. Поки наймані працівники виконують свою роботу за найнижчі в Європі зарплати, акціонери підприємства — олігархи Ринат Ахметов і Вадим Новинський готуються отримати дивідендів на близько 5 мільярдів гривень. Робітники обурена такою несправедливістю і готується до колективного трудового спору. Якщо роботодавці відмовляться підвищувати зарплати і зменшувати трудовий тиждень, наймані працівники підуть на страйк. Про ситуацію на підприємстві i-ua.tv розповів керівник Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки «Свобода Праці» Ігор Токовенко.
— Що відбувається у Першотравневому кар’єрі?
— Вже зібрано підписи більшості екскаваторників та водіїв БелАЗів за підвищення заробітної плати до тисячі євро та скорочення робочого тижня з 40 до 30 годин. Уповноважений орган — Первинна організація Всеукраїнської профспілка «Свобода Праці» прийняла рішення про завершення формування вимог і направлення їх до роботодавця. Останній повинен дати відповідь у встановлений законом строк. У разі відхилення вимог, профспілка прийме рішення про початок колективного трудового спору. У його межах мають розпочатися примирні процедури, які включають у себе роботу примирної комісії. У випадку відмови роботодавця від її формування, працівники Першотравневого кар’єру отримають право на страйк. Якщо таку комісію створять, але адміністрація не піде на компроміс, люди зможуть скликати конференцію і оголосити страйк. Крім того, працівники інших структурних підрозділів «Північного гірничо-збагачувального комбінату» висловили бажання пройти аналогічну процедуру. Вони хочуть вийти на страйк одночасно з працівниками Першотравневого кар’єру.
— Ринат Ахметов та інші акціонери трьох гірничих комбінатів, що входять до групи «Метінвест», мають отримати дивіденди у розмірі близько 5-ти мільярдів гривень? Наскільки вони є адекватними?
— Рішення про виплату таких дивідендів приймуть на річних зборах акціонерів підприємства. Вони відбудуться 18 травня. Планується, що «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» з 7,8 мільярдів гривень свого чистого прибутку за 2017 рік направить близько 2,2 мільярдів на дивіденди акціонерів. Зокрема, більше 96% акцій комбінату належить групі «Метінвест». Понад 70% цієї корпорації знаходиться у власності Рината Ахметова, а більше 23% - Вадима Новинського.
Ще до мітингу відбулись перші переговори між адміністрацією підприємства і найманими працівниками. Під час зустрічей від роботодавців не пролунало жодної заяви про неможливість підвищити людям заробітну платню. З наведених вище показників очевидно, що підприємству Ахметова-Новинського під силу сплачувати найманим працівникам кожен місяць по тисячу євро.
Я також хочу звернути увагу, що прибуток комбінату за 2017 рік перевищує у понад у два рази його дохід за 2016 рік. Однак, він може бути значно більшим. Практично всі, працюючі в Україні корпорації вважають для себе трансфертне ціноутворення нормальною практикою. Великі підприємства продають за заниженою ціною свою продукцію у власні фірми, зареєстровані на безподаткових або низькоподаткових юрисдикціях. У результаті, левова частка прибутку осідає в офшорах, з яких не сплачуються податки до бюджету країни, де здійснюється виробництво. Таким чином, значна частина прибутку «Метінвест» та інших великих корпорацій залишається завуальованою.
Другий спосіб приховати справжні доходи підприємства — закупівля товарів і послуг у пов’язаних з корпорацією організацій за завищеною ціною. Це дозволяє збільшити валові витрати і зменшити чистий прибуток, який підлягає оподаткуванню. Аналогічних компаній-підрядників «Метінвест» має більше ніж достатньо — в них свого часу було «виведено» працівників допоміжних підрозділів та професій. Таким чином, 7,8 мільярдів гривень, зароблених підприємством Ахметова та Новинського за рік є лише вершиною айсбергу. Насправді, цю цифру можна помножити на п’ять, або взагалі дописати до неї нуль. Тоді, ми знатимемо приблизний прибуток «Метінвеста» від «Північного гірничо-збагачувального комбінату».
— Як відреагувала адміністрація Першотравневому кар’єру на можливість підготовки страйку найманими працівниками?
— Здійснюються намагання розколоти людей. Профспілка «Свобода Праці» організувала мітинг біля управління Першотравневого кар’єру. В той же час група осіб намагалися зібрати людей на свою акцію біля управління комбінату. Очевидно, що малось на меті, щоб на мітинг, організований «Свободою Праці» прийшло якомога менше працівників. Однак, цей задум не увінчався успіхом. На «альтернативну» акцію зібралося не більше 9 осіб. Тоді фотографію цих людей намагалися поширювати у ЗМІ як ілюстрацію мітингу «Свободи Праці».
— Чи не зірве страйк виробництво на комбінаті?
— По всьому цивілізованому світі страйк є традиційним інструментом робітників для регулювання розбіжностей з роботодавцями, які стосуються заробітної плати і робочого часу.
Також варто згадати нещодавнє дослідження фонду Ганса Беклера, опубліковане у Euronews. Експертами встановлено, що у Франції на тисячу працівників виділено близько 140 днів страйку на рік. У результаті, тамтешні наймані працівники отримують заробітну плату не просто у рази, а на цілі порядки вищу за своїх українських колег. Для них вже порядком денним є не питання зарплат, а скорочення робочого часу. Як бачите, економіка Франції через страйки не знаходиться у катастрофічному стані. Вона навпаки процвітає. Але в Україні, на жаль, рідко звертаються до аналогічної практики. У результаті, ми знаходимося в кінці списку за показником економічного розвитку Європи та маємо низьку оплату праці. Тепер нам ще намагаються нав’язати проект Трудового Кодексу № 1658, який має намір скасувати більшість трудових прав українців. Один із способів протидіяти йому — від оборони переходити до наступу, через самоорганізацію, колективні трудові спори і страйки здобуваючи гідну оплату праці та кращі її умови на своєму робочому місці.
Ірина Сатарова