Ігор Токовенко: олігархи намагаються завершити дерибан стратегічних підприємств

Прийняттю проекту № 8225 слід чинити спротив. У ньому має взяти участь потужний рух профспілковців, який стане противагою для олігархії як в економіці, так і в політиці.

Ігор Токовенко: олігархи намагаються завершити дерибан стратегічних підприємств

4 березня у Верховній Раді України зареєстрували проект Закону № 8225 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління об’єктами державної власності». Документ передбачає приватизацію останніх державних підприємств. Кому вигідно продовження олігархізації вітчизняної економіки і як цьому протидіяти, i-ua.tv розповів керівник Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської профспілки «Свобода Праці» Ігор Токовенко.

— Для чого потрібен законопроект № 8225 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління об’єктами державної власності»?

— Його вніс представник «Народного фронту» Максим Бурбак. Хоча формально проект Закону № 8225 — це депутатська ініціатива, однак зі змісту зрозуміло, що його подано в інтересах Кабміну. Проект передбачає розширення повноважень уряду щодо розпорядження майном державних підприємств, установ і організацій, які не підлягають приватизації.

Якщо останні державні стратегічні підприємства виключать зі списку, що передбачає заборону на приватизацію, це викличе резонанс у суспільстві. Саме тому, БПП, «Народний фронт» і Кабмін вирішили вдатися до хитрощів. А саме, внести на розгляд Верховної Ради законопроект, який надасть уряду повноваження передавати майно даних підприємств у приватні руки, без приватизації всього підприємства.

Звісна річ, що прийняттю проекту № 8225 слід чинити спротив. У ньому має взяти участь потужний рух профспілковців, який стане противагою для олігархії як в економіці, так і в політиці.

— Які зміни передбачає цей документ?

— Кабмін матиме додаткові повноваження, а саме: приймати рішення про розпорядження питаннями відчуження, передачі у користування в оренду окреме індивідуально визначене майно підприємств, що не підлягають приватизації. Уряд також зможе визначати порядок розпорядження активами державно-господарських організацій, у тому числі, об’єктами державної власності, що не підлягають приватизації.

— Що ми отримаємо, якщо Верховна Рада підтримає законопроект № 8225?

— У найближчому майбутньому уранові шахти, гірничо-збагачувальні підприємства, що є частиною ядерного циклу, та інші важливі державні активи можуть потрапити у руки олігархічних корпорацій на правах оренди чи концесії. Наприклад, візьмемо «Південноукраїнську АЕС». Якщо Рада прийме законопроект № 8225, станція формально залишатиметься у державній власності, але фактично самі виробничі потужності можуть перейти в оренду до якогось приватного акціонерного товариства, підконтрольного олігархам через офшори. До речі, саме представники великого бізнесу і є реальними ініціаторами даних змін.

Оскільки законопроект внесений «Народним фронтом», то одним із вигодо набувачів може стати олігарх Микола Мартиненко. Він причетний до адміністрацій Публічного акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» і Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Перше підприємство — це титанова монополія, друге — монополія з видобутку і збагачення уранових руд. До «Східного гірничо-збагачувального комбінату» входять, зокрема, збагачувальна фабрика у Жовтих Водах на Дніпропетровщині та шахта «Інгульська» на околиці Кропивницького.

Безумовно, вищеперераховані підприємства є стратегічними. Як їх прибрати до рук? Шляхом передачі в оренду або в концесію приватному товариству, за яким може стояти той же Мартиненко, або будь-який інший олігарх. Таким чином, великий бізнес намагається завершити дерибан державних стратегічних підприємств. Хоча, вони мають бути загальнонаціональним майном і працювати в інтересах всього народу, а не купки олігархів.

Чим це все закінчується бачимо на вугільній галузі. Тут шахти, що передані в оренду корпорації «ДТЕК» Ріната Ахметова працюють на його надприбутки, однак, як тільки шахта відпрацьовується, її повертають назад державі і вже держава має віддавати мільйони щороку на її обслуговування та консервацію.

Також варто звернути увагу на внесення змін в заборону приватизації національного оператора поштового зв’язку. Мова йде про «Укрпошту». Уточнення полягає у забороні на приватизацію тільки пакету акцій. Тобто, у випадку прийняття проекту № 8225, «Укрпошта», що має безпрецедентну мережу філій по всій Україні, може бути приватизована по відділенням. Це тисячі об’єктів нерухомого майна в центрах міст із десятками тисяч працівників. І, відповідно, юридична оболонка «Укрпошти» залишиться, а відділення, що становлять для олігархів цінність, можуть бути передані в приватні руки.

— Як боротися з приватизацією по-олігархічному?

— Існує Антиолігархічний пакет докорінних перетворень, зареєстрований у Верховній Раді депутатами-свободівцями. Його підтримали більше 30 місцевих рад по всій Україні і проголосували за звернення до парламенту з проханням прийняти дані законопроекти. Один із проектів цього пакету авторства Юрія Левченка забороняє приватизацію до остаточного завершення війни на Донбасі.

— Левова частка державного майна була приватизована грабіжницькими методами. Чи можна її повернути державі?

— Відповідь наведена вище. По-перше — це прийняття Антиолігархічного пакету докорінних перетворень. Він передбачає повернення у державну власність всіх стратегічних підприємств. У першу чергу, важкої промисловості, яка становить кістяк прибутків олігархії. Цей пакет також включає повернення капіталів з офшорів і перекриття останніх шляхом денонсації угод про уникнення подвійного оподаткування.

По-друге, наша профспілка наряду із вимогами підвищення оплати праці та зменшення норми робочого часу також бореться за участь працівників в управлінні і розподілі прибутків підприємств. Все це в першу чергу має стосуватись великих підприємств, свого часу привласнених за копійки олігархами. На «Криворіжсталі» і «Північному ГЗК» працівники вже добиваються того, щоб стати співвласниками даних комбінатів. Ми вважаємо, що трудовим колективам має належати не менше 30% акцій великих промислових підприємств.

Ірина Сатарова