Першотравневий сюрреалізм

Першотравневі мітинги у Дніпрі в черговий раз закріпили за собою славу жалюгідних дійств. Сьогодні їх відбулося два. На акцію вийшли «Соціалісти» Івана Ступака, та профспілковці разом із представниками «Союзу радянських офіцерів». Кореспондент i-ua.tv відвідала обидва заходи і дійшла до простого як 5 копійок висновку: краще б їх не організовували.

«Вата» під державним прапором

Акція на Привокзальній площі була радше подібною до сюрреалізму, ніж до демонстрації за права робітників. Прихильники забороненого за антидержавну діяльність «Союзу радянських офіцерів» та активісти незалежних профспілок зібралися на місці, де стояв раніше пам’ятник Георгію Петровському. В цілому, можна було нарахувати близько сотні осіб. Десь 85% з них — пенсіонери.

Антиукраїнських гасел у стилі: «Фашизм не пройдет!», або закликів відновити «совок» не лунало. Напевно, мітингарі злякалися великої кількості поліціянтів. Вони одягли на груди банти з червоної тканини і тримали транспаранти з гаслами: «Власть олигархов — нищета народа!», «Кабмин обворовывает пенсионера!», «Порошенко, гарантуй дотримання Конституції, або йди геть!». Варто тільки маргіналам з «Союзу радянських офіцерів» виголосити такі правильні вимоги як, наприклад, шестигодинний робочий день — і вони мають ризик втратити свою привабливість. До речі, одіозного лідера забороненої організації Віктора Марченка чомусь на акції не було.

Трохи погаласувавши, мітингарі рушили у центр Дніпра. А тепер уявіть собі картину: колону частина якої є прихильниками «рускаво міра» очолює євромайданівець і профспілковець Андрій Бут (він, до речі, має репутацію місцевого божевільного). Він іде попереду з жовто-блакитним прапором, а «вата», замість того, щоб розбігтися як чорт від ладану, без жодного спротиву цивілізовано крокує вперед.

Соціалістичне шоу по-буржуйському

Біля колонади парку імені Лазаря Глоби мітингували «Соціалісти». На Дніпропетровщині їх обласний осередок належить колишньому «регіоналу» Івану Ступаку. Заробітчани соратника Януковича були при повному марафеті. Одягнені у однострій з червоних курток молоді люди тримали такого ж кольору партійні знамена. Хтось з них надував червоні повітряні кульки і роздавав їх усім охочим. Подейкують, послуги молоді оцінювалися від 100 гривень за акцію.

Первомай по-ступаківські відбувався на фоні музики з радянських кінофільмів, виконаної невеличким оркестром. «Соціалістів» охороняла немала кількість міцних молодиків. Дніпровські активісти серед їх облич впізнали тітушок, які побили «атовців» 9 травня 2017 року.

«Соціалістичне «(буржуазне) дійство з музикантами, а міцними молодиками, червоною уніформою та іншою символікою явно обійшлося не в один десяток тисяч гривень. Все це нагадувало «вілкулівщину» з її блакитними кулями та пафосом.

Мінус одна «колорадка»

Варто було підійти колоні профспілковців та активістів забороненого «Союзу радянських офіцерів» до парку Глоби, як почалися перепалки. Ні, сутичок між представниками так званих лівих сил не було. Просто один із пенсіонерів з колони профспілковців і «Союзу радянських офіцерів» дістав червоний прапор. Таке враження, ніби сам напросився на розмову з поліцейськими і патріотично налаштованими активістами. Чоловік не хотів ховати символіку та сказав правоохоронцям, що не розуміє української мови.

Однак лише червоною шматою не обійшлося. Бабця, яка представилася поліцейським Любов’ю Єгорівною, прийшла на мітинг з георгіївською стрічкою. Аби «колорадка» не потрапила на очі опонентів, жінка вдалася до хитрощів. Вона причепила стрічку, пов’язавши її зверху червоною хустиною. Сподіватимемось, бабця більше її не побачить. Хочеться вірити, що поліцейські не віддадуть Любові Єгорівні її «колорадку», як це зробили їх колеги 9 травня 2017 року.

Бабця просила не відбирати стрічку, тиснула на емоції своїм віком та досвідом: «Я прожила жизнь и знаю: что такое хорошо, а что такое плохо». Обіцяла носити «колорадку» в сумці і нікому не показувати: «Радянська людина не порушує своє слово». Але поліцейські виявилися невблаганними: стрічку вилучено і складено адміністративний протокол за статтею 173/3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає штраф від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це — від 850 до 2550 гривень.

Після складення протоколу я трохи поспілкувалася з правоохоронцями:

— Не віддавайте їй стрічку. Окупанти з «колорадками» вбивають наших хлопців на Донбасі.

— Не віддамо. Зараз діє норма Закону, спрямована на їх повне вилучення, — відповів поліцейський.

— Може б їй швидку викликати? Бабця явно перенервувала. Вона, звісно, ватниця, але все ж таки людина.

— Не переймайтесь, Любов Єгорівна така бабця, що нас з вами переживе. До речі, в неї тієї «колорадки» лежить вдома ще 3 метри. Це вона під час розмови сказала, — пояснив поліцейський.

І поліцейський таки мав рацію. Любов Єгорівна виявилася ще тією… бабцею. Дніпровська євромайданівка Ольга Ольховик впізнала у ній пенсіонерку, яку патріоти пригощали під час Революції Гідності чаєм. Бабця пила теплий напій, але це їй не заважало проклинати майданівців та Україну. Хтозна, якби не дай Боже російські танки дійшли до Дніпра, можливо б наша Любов Єгорівна озброївшись іконою, стала на захист окупантів, прикриваючи їх собою від українських військових? Принаймні, так чинили подібні до неї бабці на Донбасі.

P.S.

«Ватна» хода під державним прапором, соціалістичне шоу по-буржуйському, вилучення «колорадки»… Що далі? На сьогодні, сподіваюсь, досить. Перша серія травневого абсурду закінчена. Тепер всі на шашлики! To be continued очікується на 9 травня…

Ірина Сатарова