Хто у Дніпрі проти Української Автокефалії?

У Дніпрі адепти Московського Патріархату ледь не принесли ритуальну жертву. Саме так коментують події, які відбулися 21 травня під облрадою, патріотично налаштовані місцеві активісти. Всі вони очікували на провокативні проросійські гасла, суперечки та молитви. Однак фанатики церкви Гундяєва пішли далі. Вони перейняли досвід бойовиків та іхтамнєтів і, фактично, прикривалися маленькими дітьми. Аби не отримати по зубам за «ватну» пропаганду, дорослі вирішили скористатися малечею. Три хлопчики і дві дівчинки простояли кілька годин під палаючим сонцем без води і можливості сховатися у затінку. Ні їх втомлені обличчя, ні навіть сльози та крики не розтопили серця дорослих. Вони, ніби перебували у світі своїх молитов, віддавши дітей повністю на Боже піклування.

Але, давайте про усе по порядку. Дніпровські патріотичні активісти дізналися про мітинг представників УПЦ МП проти надання Українській церкві автокефалії. Вони не схотіли, щоб російські ЗМІ створили для себе вигідну картинку: мовляв, у Дніпрі живуть одні прихожани МП. Тому, патріоти близько 11:30 зібралися на майданчику між будівлями обласної ради та обласної державної адміністрації.

— Чисто випадково ми дізналися, що сьогодні під ОДА планують прийти представники Московського патріархату, — розповідає волонтер Сергій Карноза. — Вони протестуватимуть проти надання автокефалії українській церкві. Прихильники Гундяєва виходять на такий мітинг не вперше. На минулому тижні вони принесли з собою плакати з написами: «Церковь Христова против автоФекалии» та «Приднепровье не упадет перед антихристом на колени». Ми у них плануємо поцікавитися, чим їм не подобається українська церква. Ми б також хотіли запитати, хто для них антихрист? Бо для нас це Путін. А для них хто? Нехай пояснять, — сказав він.

За попередньою інформацією, представники Московського Патріархату мали прийти близько 12 години. Та вочевидь, вони не поспішали. Біля народної Алеї пам’яті можна було побачити двох бабусь в хустках, дуже схожих на вірянок. Але літні жінки недовго постояли і пішли геть.

— До мене підходив один чоловік і сказав, що Порошенко — посередник між США та Хамасом, — говорить волонтерка Ніна Єлоєва. — Він вважає, що Путін прийшов нас звільняти. Добре, хоча б наявність росіян на Донбасі не заперечує, — розповіла волонтерка.

А коли всі годинники України показували дванадцяту з копійками — з’явилися вони. Мабуть, їх доречніше називати православними сектантами. Просто, по-справжньому віруючі люди так не поводяться. Кілька чоловіків з бородами, вагітна жінка (дружина одного з них), одягнена в блузку довгу спідницю і хустку, п’ятеро дітей та група підтримки з кількох бабусь рішуче йшли до обласної ради.

Ми не знаємо їх імена, але спробуємо хоча б за соціальними ролями провести ідентифікацію. Чоловік з найкоротшою бородою в окулярах, вочевидь, виконував обов’язки координатора. Бородань з маленьким сином та хрестом у руках — батько багатодітного сімейства. До речі подружжя має певний ступінь відомості. Вони разом з дітьми ходять на слухання справи про побиття атовців тітушками 9 травня в Дніпрі. Правда, для чого малечі нудні судові процеси, науці не відомо. Третій чоловік, одягнений у чорну толстовку з хрестом, за словами деяких активістів, виконує роль охоронця сімейства. Трохи пізніше підтягнеться і четвертий вірянин. Прибувши на дивне релігійне дійство, він дістав портрет монаха і одяг його на себе як медальйон. Так, ви все правильно прочитали. Портрет монаха. Одягнений як медальйон. А ще — він був завбільшки з ікону та обрамлений у рамку.

Підійшовши до обласної ради, православні МП розпочали спів: «Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробе живот даровав!». Дитина, яка сиділа на руках у бородатого чоловіка почала плакати. Батько реагує на сльози сина нульовою увагою і продовжує повторювати мантру.

— Він вважає, що дитина заспокояться в молитві! Ну як так можна? — обурилася мама двох близнят, громадська активістка Вероніка Комісар. Тим часом, одноманітна молитва явно набридла патріотам.

— У когось перемикач є? — запитав хтось із них.

Але замість відповіді — чергове Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробе живот даровав. Ці слова пролунали можливо у трьохсотий, або навіть у тисячний раз за день. Аби між українськими патріотами і православними сектантами не було сутичок, фанатиків оточив кордон поліції. Втім, інцидентів уникнути все одно не вдалося.

— Цей у чорній толстовці з бородою хотів дістати свою ганчірку (мова йде про плакат — ред.) , — розповідає активіст Віктор Романенко. — Патріоти запідозрили, що на ній буде написане якесь антиукраїнське гасло і намагалися її забрати. Тому, відбулася сутичка, але плакат у нього ми таки відібрали, — пояснив ситуацію Віктор Романенко.

До речі, батько багатодітного сімейства і сам був не проти спровокувати патріотів на бійку.

— Вот я! Меня бейте! — запропонував він.

— Так ти ж з дитиною, — відповіли йому активісти. Реакції від батька не було, тільки чергове повторення мантри. Активісти намагалися її, час від часу, заглушити то піснею про Путіна, то гімном України. Однак на православних сектантів патріотичні пісні не діяли. Як, зрештою, і вигуки «Слава Україні — Героям Слава!». Навіть прохання «перемкнути платівку» були безрезультатними. Фанатики попри усе продовжували співати. До речі, їх репертуар був не до вподоби і священику УАПЦ — архімандриту Никанору.

— Діточок треба забрати і відвести в затінок, а батьків відправити у дурку на Ігрень. Христос вже воскрес, а на минулому тижні православні відсвяткували Вознесіння. Зараз настав час для інших пісноспівів, — зауважив священик.

Тим часом, маленькі хлопчики і дівчатка від перебування на сонці явно втомилися. Без води і головних уборів їм було важко знаходитися на псевдо релігійному дійстві. Їх батьки у кращих традиціях донецьких бойовиків вирішили їх використати у брудній пропаганді. Діти плакали, але вочевидь це мало цікавило дорослих.

— Іудо, подивись мені в очі! — звертається активіст Анатолій Балахнін до власника портрета-медальйону (На момент цієї розмови чоловік його зняв). — Ти вбиваєш дітей — громадян України!

— Мы за церковь готовы положить жизнь! — відповідає фанатик.

— Клади своє життя, злочинець, а не життя наших дітей!

— Это не ваши дети!

— Можливо, це твої діти? — звертається Анатолій Балахнін до батька сімейства. — Чи ти думаєш, якщо вбиваєш своїх дітей, дієш відповідно до Конституції? Поліція, захисти дітей! Виконуй свої обов’язки!

— Чого діти плачуть? — звертається до сектантів чоловік літнього віку, одягнений у камуфляж. — Вони стоять без головних уборів під палаючим сонцем. Не мучте дітей, краще підіть у затінок.

— Їх Бог береже — відповіла бабця у хустці.

— Тут що відбувається кровавий обряд принесення у жертву дітей? Ви їх вбиваєте! — Обурився Анатолій Балахнін. Аби захистити маленьких громадян України від недбалості їх батьків, активіст написав заяву слідчому поліції про порушення 52-ї статті Конституції. У ній йде мова про те, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.

— Ці діти можуть прямо зараз загинути від теплового удару, — розповідає Анатолій Балахнін. — Видно, що їм погано і їх утримують силою проти власної волі. Але поліція замість того, щоб виконати Конституцію і захисти права цих дітей, чомусь дозволяє дорослим над ними знущатися. Вона абсолютно не виконує свої обов’язки.

Зараз ці діти можуть померти, їх вбиває Московський Патріархат. Вони біля обласної ради знаходяться вже півтори години без головних уборів та води. Поліція має виконати свій обов’язок і вивести цих дітей з площі, а також дати їм воду і з’ясувати, чи мають дорослі права на малечу, — зазначив він.

Не чекаючи на допомогу поліції, активісти викликали швидку. Однак від послуг лікарки та медсестри православні сектанти відмовились.

— Вони не дали можливість навіть оглянути дітей, — говорить лікарка-педіатр Марина Олександрівна. — Матір сказала, що допомога не потрібна. Але це їх право, бо силою оглядати ми нікого не можемо. По дітям видно, що їм жарко і вони втомилися. Однак у якому стані вони перебувають, без огляду казати важко. Вони дві години простояти під сонцем. Від такого навіть дорослому буде не добре. То що вже казати про маленьких дітей? — прокоментувала лікарка.

Поступово час добігав до другої години дня.

— Нам тут стояти ще 5 хвилин. Ми о другій маємо піти — сказала бабця з групи підтримки. Однак фанатики залишати площу біля облради не поспішали. Вони читали свою мантру і навіть не звертали уваги на свого куратора. Він почав натякати, що молитва — це, звісно, добре, але вже пора додому.

Змінивши свій репертуар на «Отче наш» фанатики таки надумали йти геть. Аби не було чергових сутичок, активісти та поліціянти вирішили пропустити їх через коридор. Під вигуки «Ганьба! «та «Слава Україні — Героям Слава» вони пішли з під обради у напрямку Старокозацької, 58. Сказали, що їм треба у Свято-Троїцький собор. Однак поліціянти їх відпускати не хотіли. Зрозумівши, що без супроводу не обійдеться, сектанти нарешті згадали про своїх дітей. Мовляв, вони втомилися і хочуть відпочити. Батько сімейства провів чергову «молитву» і сказав чи то поліціянтам, чи то активістам наступну фразу:

— Если надо, мы и кровь прольем, лишь бы только не проползла эта авоФекальная мерзость.

Аби нарешті закінчити балаган, сектантів запропонували доставити до собору на приватній автівці. Здається, частина фанатиків із радістю б прийняла пропозицію, якби не одне але. Батькові сімейства така ідея категорично не сподобалася, і він заборонив сідати в машину іншим. Сказавши поліціянтам, що діти хочуть в парк на гойдалки, сектанти таки пішли. Правда, під супроводом кількох правоохоронців.

***

Звісно, Бог суддя цим людям. Але чи угодні Богові віруючи, які прикриваючись Його іменем, сіють в суспільстві ненависть та ворожнечу? Віруючих, які при цьому ще й нехтують здоров’ям власних дітей?

Ірина Сатарова