Святослав Стеценко: стратегічно Антикорупційний суд не потрібен
Антикорупційний суд буде способом тиску на владну еліту, але на системному рівні він проблему розв’язати не зможе. Взагалі, марно сподіватися на створення чогось білого і пухнастого у неефективній системі, яка абсолютно не захищає права людини і громадянина.
Верховна Рада продовжує розглядати проект закону № 4440 «Про Вищий антикорупційний суд» у другому читанні. Депутати мають прийняти, або відхилити 1.927 запропонованих змін. У теорії, якщо суд запрацює, він зможе розглядати справи найвищих посадовців і посадити за навіть топ-корупціонерів України. Але чи насправді все буде так оптимістично? Чи здатен Антикорупційний суд подолати стару недобру українську проблему корупції? Про це i-ua.tv запитав полковника запасу Святослава Стеценка.
— Чи не здається Вам, що Антикорупційний суд — це аж надто простий спосіб для подолання такої складної проблеми як корупція?
— Треба розуміти, що всі антикорупційні органи, які з’являються в Україні, створюються на вимогу і під прямим тиском наших зовнішніх донорів. Тобто, європейці зацікавлені у тому, щоб ті кредити, які вони надають Україні були рано, чи пізно повернуті. Але, водночас, наші західні партнери бачать, що нинішня система займається здирництвом з населення і не генерує нової доданої вартості та збільшення виробництва. Такий порядок речей здатний призвести до того, що європейці просто не отримають свої гроші назад. Тому, вони зацікавлені у подоланні нашої корупційної системи, і такі їх інтереси є цілком зрозумілими. Однак, що дадуть нові установи для українців? Як ми бачимо, жодних результатів від діяльності САП (спеціалізована антикорупційна прокуратура — ред.), або НАБУ (Національне антикорупційне бюро України — ред.) поки немає.
— Чому?
— Все, що будується в середині системи, навіть, якщо воно частково контрольоване зовнішніми донорами, є її частиною і працює за її правилами. Чи дасть результат Антикорупційний суд? Можливо дасть, оскільки західні країни мають величезні важелі впливу на українську еліту і обізнані в її оборудках. Вони знають, як натиснути на наших можновладців.
Можливо, Антикорупційний суд дійсно буде створений і запрацює. Але, чи здатен від кардинально розв’язати проблему корупції? Безумовно, ні. Антикорупційний суд буде способом тиску на владну еліту, але на системному рівні він проблему розв’язати не зможе. Взагалі, марно сподіватися на створення чогось білого і пухнастого у неефективній системі, яка абсолютно не захищає права людини і громадянина. Тому, я до Антикорупційного суду налаштований скептично. Хоча, чесно кажучи, краще, аби його створили, якщо він дійсно знаходитиметься під ефективним зовнішнім управлінням. Бо внутрішнє управління, через наш інститут президентства і Верховної Ради до жодного гарного результату не призведе.
Я б також радив українцям думати не про західну допомогу, а змінювати самостійно політичну і судову системи. Суди мають відповідати принципам верховенства права і гарантувала право власності для кожного громадянина. Для цього, на мою думку, потрібна зовсім інша судова система. Вона буде ґрунтуватися на виборності суддів, суді присяжних і прецедентному праві.
— Час від часу ми можемо спостерігати суперечки між НАБУ та НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції — ред.). Чи не стане Антикорупційний суд третім кутом тепер уже в трикутнику протистоянні?
— Ймовірніше за все, так воно і буде. Бо зовнішнє управління наших західних партнерів є опосередкованим. Тому, звісно, що вони безпосередньо контролювати Антикорупційний суд не будуть. Максимум, що вони зможуть зробити — це вплинути на прийняття закону і, можливо, на комісію з доброчинності. Але, як показав приклад багатьох подібних комісій, наші олігархи та мародери знаходять собі лазівки. Вони у будь-який спосіб комплектують їх підконтрольними собі людьми.
— Можливо корупція — це результат суспільних відносин. Якщо так, то чи буде панацеєю від неї, створення чергового органу влади?
— Безумовно це так. Корупція у будь-якій країні є або прямим, або побічним наслідком суспільних відносин тієї моделі, яка у ній прийнята. Правда, щодо ситуації в нашій державі, я б радше вів мову не про корупцію, а про систему збирання данини з населення. Вона поєднує і державний бюджет, і пряме здирництво чиновників усіх рівнів. Корупція — це коли окремі нечесні люди намагаються використати службові повноваження для особистого збагачення. У нас це не окремі чиновники, а вся система держави. На жаль, вона побудована на чорних грошових потоках.
— Якщо коротко, чи потрібен Україні Антикорупційний суд?
— Як на мене, стратегічно він не потрібний. Проте, тактично Антикорупційний суд може стати додатковим важелем впливу західних партнерів на наше державне керівництво. Можливо, вони примусять наших високопосадовців хоч трохи вгамувати свої здирницькі апетити.
Ірина Сатарова