Віталій Комов: проблема Києва? Ні — всієї України

Верховна Рада має розглянути проект Закону № 8420 «Про столицю України — місто Київ», а Київська міська рада ще 20 грудня 2017 року, затвердила Концепцію Статуту територіальної громади міста Києва. Але чи будуть ці документи корисними для мешканців столиці? Чи підуть вони на користь громади і Києва? Про це i-ua.tv запитав у експерта з місцевого самоврядування Віталія Комова.

— Які основні проблеми територіальної громади міста Києва?

— Для початку, хочу сказати, що є негаразди, які актуальні не лише для Києва, а і для всієї України. У державній системі, враженій тяжкою хворобою корупції і беззаконня, будь-які антикорупційні органи навряд чи будуть ефективними. Вони знаходяться в системі влади і займаються міжусобицями. А ось, якщо ми зможемо організувати людей знизу, як і будуть брати участь в управлінні (прийнятті рішень) та контролі за їх виконанням (або впливати на це), нам вдасться значно зменшити корупцію, а найголовніше — змінити свідомість людей, щоб праця на суспільне благо стала потребою. І столиця є прикладом для всієї України.

Перед нами стоїть завдання — створити громадянське суспільство, основою якого є територіальні громади. Права громад прописані в статтях: 5, 7, 8, 140, 143 Конституції України, а в Європейській хартії міст ІІ (2008 р.) визначено структурування територіальних громад. Зокрема, на внутрішніх комунальних територіях (квартал, округ, мікрорайон) повинні бути виборні зібрання, повноваження і бюджет.

Основні проблеми територіальної громади міста Києва прописані у Концепції Статуту територіальної громади міста Києва, яка, на жаль, кулуарно затверджена Київрадою 20.12.2017 року. Київська міська рада визнала:

— кияни так і не стали повноцінною та дієздатною у політико-правовому та соціально-економічному відношенні територіальною громадою;

— функціонування місцевого самоврядування у територіальній громаді м. Києва та її структурних складових — територіальних мікроколектив і в жителів районів у місті, мікрорайонів, кварталів тощо не забезпечує середовища, необхідного для всебічного розвитку киян, їх самоорганізації… ;

— відсутність субсидіарності та реальної децентралізації у місті — …територіальна громада міста Києва, по суті, носить другорядний у порівнянні з іншими суб’єктами міської влади характер, що суперечить Конституції України та усім міжнародним стандартам місцевого самоврядування.

Мені подобається коротке визначення цієї проблеми, яке зробили відомі науковці з питань місцевого самоврядування О. Батанов, В. Кравченко та Х. Приходько у № 9−10, 2014 «Теорія та історія публічного управління». Вони пишуть: «під поняттям територіальної громади фактично виступає місцева рада, яка узурпує владу на місцевому рівні».

Цей перелік проблем свідчить, що влада в Києві неконституційна з усіма наслідками. Він також говорить про те, що Київрада повинна їх вирішити. Але, вона не спроможна…

— Тоді як створити ефективну противагу системі, яка зараз діє?

— Найефективніший і найприродніший шлях для здійснення влади народом безпосередньо — це формування структурованої територіальної громади, яка складається з: мікрогромад будинків, громад мікрорайонів, громад районів у місті. Основою місцевого самоврядування міста має бути громада мікрорайону (до 20−30 тис. жителів), яка бере на себе повноваження і використовує частину міського бюджету для їх виконання. Це складна система і вона потребує великої кадрової роботи вже на стадії виконання пілотних проектів. Їх реалізація потребує знань і зусиль спеціально створеної групи супроводження.

Доля цього важливого для всієї України проекту знаходиться в руках у депутатів Київської міської ради. Вони мають затвердити програму реалізації пілотних проектів по формуванню структурованої територіальної громади.

Київ має можливість стати зразком прориву у здійсненні реформи місцевого самоврядування в Україні. Від того, яким буде місцеве самоврядування в Києві і, відповідно, Статут територіальної громади міста Києва, залежатиме зміст аналогічних документів і реальне місцеве самоврядування у решті міст України.

До речі, урядова реформа під назвою децентралізація — це імітація реформи місцевого самоврядування. Відомо, що права територіальних громад на місцеве самоврядування не реалізовані ні в містах, ні в селах. А «реформа» децентралізації здійснюється в сільських районах, де керують не громади, а районні і обласні державні адміністрації.

— Який основний недолік Концепції Статуту територіальної громади Києва?

У Концепції Статуту територіальної громади міста Києва (далі — Концепція Статуту ТГ) в розділі VII «Схема місцевого самоврядування» ігноруються права і інтереси громади на користь чиновників і партійних депутатів. А саме: пропонується відновлення районних рад, які посилять позиції представників влади. Депутати Київради затвердили у Концепції Статуту Т Г схему місцевого самоврядування на рівні свого розуміння — не громада, а вони здійснюють місцеве самоврядування.

Такий підхід не відповідає Конституції України, головними статтями якої є статті 3 і 5.

Згідно 3-ї статті Конституції, «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Стаття 5 визначає господаря в Україні. Відповідно до неї, сувереном у державі та єдиним джерелом влади є народ. Він здійснює владу у три способи: 1. безпосередньо; 2. через органи державної влади; 3. органи місцевого самоврядування.

Всі інші статті Конституції України розшифровують і доповнюють цю тріаду. Зокрема, у статті140 Конституції України зазначено, що: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади». Наголошую: місцеве самоврядування є правом не органів місцевого самоврядування, не партій, не депутатів, а територіальних громад!

Однак ми маємо іншу реальність. Після встановлення у 2006 році партійної системи виборів, право територіальних громад на місцеве самоврядування фактично знищено. Так, за ініціативи партії «Самопоміч», у розділі VII Концепції Статуту Т Г запропоновано створити не систему з мікрогромад з повноваженнями і бюджетними ресурсами (децентралізація і субсидіарність), а 10 районних рад з партійними депутатами. Таким чином, ігнорується частина ст. 5 Конституції, яка присвячена здійсненню влади безпосередньо народом України.

У результаті, громадяни України не беруть участі в управлінні державними і місцевими справами, а органи влади розпоряджається комунальними і державними ресурсами безконтрольно, не питаючи дозволу у громадян. Саме тому, такі основні функції місцевої влади, як освіта, охорона здоров’я, транспорт, безпека, правопорядок, культура не мають достатнього забезпечення.

Так відбувається, бо нестворені умови для управління майном, затвердження бюджету і контролю за його виконанням з боку громади (ст. 143 Конституції України).

Те, що ми бачимо зараз — замість територіальної громади — аморфна розпорошена (не організована) маса людей. Відповідно, вони не можуть ні контролювати, ні питати з органів влади, ні впливати на них. Тому, депутати мають можливість використовувати міські бюджети і комунальне майно не в інтересах членів територіальних громад.

— Що не так із законопроектом № 8420 «Про столицю України — місто Київ»?

— Це не закон про столицю — це закон про місцеве самоврядування в Києві. Тому не бачу його доцільності. Фактично прописані розділи другого варіанту Статуту Києва, але без згадування територіальної громади. Всі зауваження до Концепції Статуту Т Г залишаються в силі і для законопроекту.

Але, тепер ми знаємо про яке місцеве самоврядування мріють функціонери від партії «Самопоміч». Такої нісенітниці у вигляді офіційних паперів я не пам’ятаю. Наприклад, законопроект № 8420 про столицю передбачає 20 депутатів Київради і 300 депутатів районних рад. І всі вони працюють на постійній основі за гроші громади.

Ще раз треба сказати, що повернення до районних рад не вирішує проблем киян, а лише зроблять їх більшими. Як ми вже зазначили — Київська міська рада, фактично, узурпувала владу. Відповідно, після вступу закону у дію, в столиці з’являться ще десять узурпаторів районних рівнів. Це значно погіршить ситуацію, бо порушуються права територіальної громади, а партійний вплив — посилюється.

— Втім деякі люди вважають існування районних рад нормою.

— Бо вони живуть поняттями 20-річної давнини. Система, яку пропонуємо ми, відповідає вимогам часу — дає можливість звичайному громадянину стати господарем на своїй території. Для створення громадянського суспільства потрібна незалежна вільна людина.

Умовами розвитку громадянського суспільства є формування структурованих територіальних громад і створення муніципального середовища. Саме в ньому формується колективна свідомість, громадянська позиція, захищаються права і свободи людини, людина звільняється від провінціального рабського почуття та зайвого пієтету перед владою.

Висновок. Ні законопроект про столицю № 8420, поданий на розгляд В Р України, ні Концепція Статуту територіальної громади м. Києва, затверджена Київською міською радою 20.12.2017 р. не відповідають інтересам киян. Як, зрештою, і Конституції України та європейським муніципальним стандартам.

У Концепції Статуту територіальної громади міста Києва (далі — Концепція) визначені проблеми, які пов’язані з порушенням прав територіальної громади на місцеве самоврядування і узурпацією влади Київською міською радою. Концепція не розв’язує цю проблему, яка вирішується виконанням норм Конституції України (статті: 7, 8, 140, 143) і п. 35 Європейської хартії міст ІІ.

Відсутність структурованої територіальної громади і партійна система виборів у місцеві ради заважають здійсненню реального місцевого самоврядування в Україні.

Підготувала Ірина Сатарова