Вбити державу, зруйнувати! У сучасній інтерпретації — перезаснувати! Або орієнтири для чистого аркушу.
Все більше людей розуміють, що держава, це лише одна із інституцій, яка є складовою нашого життя. Досить важливою, але не материнською і ні в якому випадку не тією, що повинна формувати найважливіше — суспільні відносини.
Томас Гоббс, п’ятсот років назад писав, що люди мають повне право на повалення держави у випадку, якщо вона вбиває своїх громадян. Він розмірковував, що у такому разі, держава перетворюється на морського міфічного монстра — Левіафана, який пожирає усе.
Держава не є метафізичним і сталим утворенням, постійно змінюється і є лише оболонкою, писали Гроцій, Гоббс, Локк, Руссо, Кант.
Вбити державу! Зруйнувати! У сучасній інтерпретації (і щоб сильно не різало вуха) — перезаснувати!
Перезаснувати, або створити з чистого аркушу нову! Бо нинішню, ми ніколи не створювалась, а те що дісталось у спадок — чуже і з спотвореними функціями: красти, вбивати, брехати, тримати рабами. З цього виходить аксіома: якщо суспільство не бажає створювати державу для себе, йому обов’язково допоможуть це зробити. Як у нашому випадку.
Все більше людей розуміють, що держава, це лише одна із інституцій, яка є складовою нашого життя. Досить важливою, але не материнською і ні в якому випадку не тією, що повинна формувати найважливіше — суспільні відносини.
Сім’я, церква, освіта, громада, громадянське суспільство, кооперація, армія — це природні соціальні інституції, які і покликані сформувати ядро суспільних відносин, що мають лягти в основу Нової Республіки (інституції, в основі якої діють принципи: Співтворення, Співволодіння і Співуправління). Бо вони (сім'я, церква, громади, кооперація…) саме ті, що витікають із першооснов будь якої цивілізації: Етики, Економіки і Права.
Наша сьогоднішня держава, являє собою порожню форму, пусту оболонку і тому нас і її продовжують використовувати проти українського народу: московією, «західними партнерами», олігархами, міжнародними фондами. Зверніть увагу, всі режими, прагнуть зберегти саме державу, попри постійну війну у своєму середовищі.
Задати тон на перезаснування держави має нова еліта, яка народжена на крові і суспільних процесах состраждання. Це люди, які чітко й недвозначно формулюють бачення нової системи соціально-економічних відносин та створення нової системи життєзабезпечення, спрямованої на суверенний розвиток країни та вихід України з-під зовнішньої неоколоніальної залежності як росії, так і заходу.
Чи можуть сьогоднішні можновладці називатись елітою? А яку ми маємо еліту: пострадянська (орієнтовану на Росію і реальний сектор економіки), національно-демократичну (рух на захід, інтеграція у західне суспільство). Але спільне у них є те, що не ті не інші не мають бачення суверенного розвитку нашої країни. Коли ви доєднуєтесь до тієї чи інші цивілізації, місце визначається наперед. Тому, наш шлях визначається кимось, але не нами. Нинішня псевдо еліта повинні бути у найкоротший термін відсторонена від влади (самодостатніми громадами і вільними особистостями). Як писав Махатма Ганді:
«еліта, що вихована колонізаторами, є головним ворогом свого народу!».
То що починати писати на чистому аркуші?
В етичному і стратегічному плані, формули взаємовідносини для створення Нової Республіки мають приблизно такі орієнтири:
Людина — Людині — Людина.
Свобода = Людина-Громада-Громадянське суспільство-Держава.
Справедливість = повернути справжній трипартизм у систему соціально-економічних відносин — Труд має бути одним із основних факторів виробництва.
Ефективність = Розвиток реального сектору промисловості по промисловій піраміді — Лібералізація економічної діяльності малого та середнього бізнесу.
Набуття суб’єктності (вихід з під зовнішньої залежності) можливе лише шляхом побудови справедливої економіки:
1. Реалізація всіх стадій промислової піраміди.
2. Участь у глобальному обміні.
3. Забезпечення внутрішнього збуту = заможне населення (80/20).
4. Справедлива економіка (з/п 60−80%).
Нова модель держави, повинна виникнути із нових суспільних відносин. І тільки після цього — проведення Конституційної реформи і приведення законодавчої бали у відповідність до нових соціально-економічних відносин.
І пам’ятаймо досвід останніх 27 років: осучаснення окремих елементів Не призводить до осучаснення цілого.
Тільки перезаснування і тільки чистий аркуш!