Микола Голомша: нагородження Коболєва орденом від Патріарха Філарета було прикрою помилкою
Просто церковні сановники не розбираються у подібних речах. Очевидно, орден Коболєва — результат його особистої нескромності. Я переконаний у тому, що церква не ініціювала вручення йому нагороди. То була ідея оточення голови «Нафтогазу».
Отримання Андрієм Коболєвим ордену святого Андрія
— Про що, на Вашу думку свідчить нагородження Коболєва?
— По-перше, треба абстрагуватися від Андрія Коболєва і зазначити, що НАК «Нафтогаз» — антиконституційна структура, створена усупереч Основного Закону. В Україні не може бути такої паразитуючої інституції, бо земля і надра належать виключно українському народові. Нам цілком вистачить «Укргазвидобування». Це державне підприємство здатне самостійно функціонувати без жодної надбудови.
Саме тому, варто пам’ятати, що газ належить усьому українському народові, а не приватній структурі, чи компанії. Коболєв хоче, щоб українські ціни на газ відповідали світовим. Але такого не може бути. У першу чергу, в Україні не створено внутрішнього ринку, чого вимагає МВФ. Якщо нашого газу вистачає, лише для забезпечення потреб нації, то про який ринок може йти мова?
Щоб ми позиціонували себе з світовим ринком, ми маємо спочатку створити внутрішній із нарощуванням виробничих потужностей по видобутку газу. Сьогодні Україна видобуває газ, щоб забезпечити лише власні потреби нації. Тому вона повинна подбати про законодавчу базу, яка захистить інтереси українського народу і зобов’яже всіх господарюючих суб’єктів її виконати незалежно, від їх форм власності.
Усі передумови для нарощування видобутку газу в України є. Наявні поклади газу дозволяють їй збільшити потужності для виходу на світовий ринок. Про це свідчить статистика. Ще у 1976 році з України викачували близько 80 мільярдів кубометрів газу. Зараз, на жаль цю галузь не розвивають, бо паразитуючі структури і приватні підприємці, які взяли у користування свердловини, дбають лише про власні інтереси. Тому треба виконувати рекомендації МВФ. Він радить нам створити внутрішній ринок. Однак рекомендації Міжнародного валютного фонду жодним чином не вписуються в уявлення Коболєва та його компанії. Ці люди не створять ніякого ринку.
Вони, хіба що, усупереч закону, ввели у наглядову раду НАК «Нафтогазу» громадян інших країн і зробили їх акціонерами. Треба зазначити, що значно раніше, відбувалася антиконституційна приватизація облгазів. Якщо переглянути умову переходу державної власності до приватних суб’єктів, там чорним по білому прописана одна важлива істина: той, хто бере в управління газ, діятиме в інтересах держави і всього українського народу. Але ми бачимо повністю протилежну картину. Ці люди вважають свердловини своєю вотчиною, а газ — своєю власністю і розпоряджаються ним виключно на свій розсуд.
Саме тому НАК «Нафтогаз» та облгази мають відійти у минуле. Треба дати можливість громадянам України обирати для себе якіснішу і вигіднішу компанію, яка обслуговуватиме їх помешкання, або задовольнятиме невеликі потреби підприємницької діяльності. А правовий режим, який має забезпечити ВР та уряд, повинен відповідати 19-й статті Конституції України. Нагадаю, що саме у ній йдеться про заборону діяльності, яка не відповідає вимогам Законів України та Основного Закону.
— І все ж таки, давайте повернемося до Коболєва…
— Як я уже казав, НАК «Нафтогаз» — повністю антиконституційна структура. Але такого безчинства, яке дозволяє собі пан Коболєв за всю її історію не було. НАК «Нафтогаз» встановлює зарплату своєму очільнику у 3 мільйони гривень на місяць, а премію йому та іншій верхівці в 56 мільйонів доларів. І мотивація їх праці неважлива. У цей же час, облгази та їх структурні підрозділи борються за скорочення кадрів. Бо вважають, що платити всім по 6.000 — 10.000 гривень зарплати аж занадто жирно, а значить треба скорочувати працівників.
— На Вашу думку, чи не є встановлення такої високої зарплати Коболєву — порушенням українського законодавства?
— Безперечно, існують закони, які регулюють зарплати і премії. Але Коболєв та компанія пішли на їх порушення, встановивши постановою Кабміну — підзаконним нормативним актом, собі високі прибутки. Заробітна плата Коболєва і компанії має обраховуватися із 667 гривень видобутку за одну тисячу кубометрів газу. Аналогічна схема працює в «Укргазвидобування». Тобто, паразитуюча структура не може для себе встановлювати зарплати окремо, бо газ — не її власність.
— Як у цій ситуації мають діяти правоохоронні органи?
— НАБУ і Генпрокуратура зобов’язані внести до реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження проти Коболєва за зловживання і перевищення влади. Збитки мають бути відшкодовані. Думаю, із конфіскацією всього нажитого добра і майна. Такі дії необхідно робити в інтересах держави, національної безпеки та українського народу.
— А щоб Ви сказали з приводу нагородження Коболєва орденом святого Андрія
— Вручення Коболєву нагороди з рук Патріарха Філарета було прикрою помилкою. Просто церковні сановники не розбираються у подібних речах. Очевидно, орден Коболєва — результат його особистої нескромності. Я переконаний у тому, що церква не ініціювала вручення йому нагороди. То була ідея оточення голови «Нафтогазу». Але орден для Коболєва викликав обурення у всього українського народу. Бо жінка, яка отримує пенсію у 1200 — 1600 гривень і не має коштів на інсулін, повинна платити драконівські суми за встановлені Коболєвим тарифи!
Ця молода недосвідчена цинічна людина бере на себе відповідальність віщувати чергове підвищення цін на газ. Коболєв не розуміє, що його зарплата просто не вписується в масштаби людської психіки і перевищує верх цинізму.
На превеликий жаль, він примітивно мисляча людина. Коболєв далі свого носу не бачить. Він робить вигляд, що орієнтується у світових цінах і міжнародному ринку, але не може збагнути, що ми взагалі не готові створювати ринок. Держава поки що не наростила виробничі потужності. Тільки коли це станеться і видобуток газу даватиме відповідні надлишки, можна говорити про ринок. І він має бути внутрішнім.
Хочу ще раз повернутися до зарплати Коболєва. Вона нараховується з надутих цифр, а людям, які видобувають газ — із суми собівартості видобутку природного ресурсу. Тому я наполягаю, що зарплата Коболєва має нараховуватися від собівартості видобутого газу 667 гривень за 1 тисячу кубометрів. Тоді пан Коболєв та його компанія отримували б стільки грошей як працівники «Укргазвидобування». За цієї умови їх заробітки не перевищували б 30.000 тисяч гривень. Вони не мають жодного права нарощувати собі зарплату у той час, коли власник газу — народ перебуває в злиднях. Але з ним, на жаль, ніхто не радиться і він, фактично, не є суб’єктом будь-яких домовленостей.
