Антикризова рада громадських організацій та їх партнерів

Головним питанням обговорення були невідкладні пропозиції для уряду та парламенту щодо пріоритетів розвитку вітчизняної економіки, які поєдналися в комплексному документі — «Платформі економічного патріотизму», пропозиції до якого надіслали десятки галузевих організації.

Представники десятків ділових об’єднань — хімпрому, автомобілебудування, ІТ-галузі тощо завважують: процес відновлення економіки надто повільний та не відповідає реальним потребам виробників і самих українців.

Учасники засідання наголосили: Україні необхідні розробка та впровадження Національної стратегії промислового розвитку, адже частина сфер індустрії підійшли до так званої точки неповернення.

Пропозиції щодо розвиток державних електронних ресурсів, регулювання ІТ-галузі та сфери зв’язку та інформатизації також узагальнені у оновленому проекті документу.

Як йдеться у пропозиціях, слабке впровадження високих технологій, відсутність інноваційної інфраструктури, низька інноваційна активність — все це унеможливлює характеризувати будь-який з регіонів України як високотехнологічний.

Експерти зазначають, що сьогодні стан розвитку ІКТ в Україні значно випереджає стан розвитку законодавства у цій сфері.

Водночас, стан розбудови інформаційного суспільства та сфери ІКТ в Україні у порівнянні зі світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає стратегічним цілям розвитку України.

Законодавство у сфері телекомунікацій не відповідає ні потребам операторів, провайдерів телекомунікацій, ні інтересам споживачів телекомунікаційних послуг.

Закон України «Про телекомунікації» так і не приведено до вимог Конституції України, пов’язаних з втратою Президентом відповідних повноважень щодо призначення складу НКРЗІ, затвердження Положення про НКРЗІ, тощо, що ставить під сумнів легітимність діяльності регулятора (НКРЗІ) та законність прийняття цим органом протягом 2014−2018 років рішень, що може привести до колапсу на ринку телекомунікацій та користуванні радіочастотним ресурсом України.

Пріоритети стратегічного розвитку України, особливо щодо захисту прав, свобод і безпеки громадян в інформаційній сфері, відмова від ідей тотального інформаційного контролю, не знаходять свого місця в низці законопроектів та проектах нормативно-правових актів.

Основними чинниками, що продовжують погіршувати ситуації є:

— не спроможність органів влади створити єдину державну політику у цих сферах, породження спроб маніпуляції свідомістю населення та світового співтовариства, організації замовних дій репресивної системи держави, свавільного обмеження прав людини на свободу вираження поглядів та гарантії суспільству права отримувати інформацію, що становить суспільний інтерес, вільного розвитку Інтернету в Україні;

— бажання можновладців бачити захист національної безпеки, зокрема в інформаційній сфері, лише шляхом створення механізмів закриття усіх можливих каналів доступу до інформації громадянам України, в тому числі через запровадження позасудового блокування інтернет-ресурсів, цензуру та тотальний контроль;

— спроби законодавчого запровадження практик тоталітарних країн, зокрема держави агресора-Росії, Північної Кореї, тощо, щодо створення органу на кшталт російського «Роскомнадзор» та умов для узурпації телекомунікаційної галузі України;

— гальмування питань імплементації законодавства ЄС щодо електронних комунікацій, Конвенції про кіберзлочинність, перехоплення інформації тощо;

— продовження тиску правоохоронних органів на ІТ-бізнес, обшуки та вилучення телекомунікаційного обладнання в високотехнологічних українських компаніях, вжиття невиправданих обмежувальних заходів, що призводять до блокування діяльності українських ІТ та телекомкомпаній, масового відтоку фахівців й вивід капіталів та ресурсів закордон;

— гальмування заходів, спрямованих на безперешкодне підключення жилих будинків усіх форм власності до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет;

— перевищення повноважень регулятором, що призводить до зловживань та дискримінації на ринку телекомунікацій, що в свою чергу негативно відображається на інвестиційній діяльності в галузі зв’язку та створює підґрунтя для посилення монополізму тощо.

У проекті необхідних заходів питання державних електронних ресурсів, регулювання ІТ-галузі, сфери зв’язку та інформатизації, сфери кібербезпеки, інноваційна діяльність тощо.

Напрацювання пропозицій продовжується. [attachment=74]