Новини законодавства

Банківська діяльність.

В Україні з 1 січня 2019 року набули чинності

нові правила валютно-обмінних операцій, а саме щодо проведення обміну валют через платіжні пристрої.

Зокрема, Національний банк надає можливість банкам та фінансовим установам проводити валютно-обмінні операції через платіжні пристрої. Після доопрацювання цими установами програмного забезпечення платіжного пристрою фізичні особи зможуть не тільки продавати, а й купувати готівку іноземної валюти з використанням цих пристроїв.

Більше про нові правила читайтетут.

Крім того, банки отримали право здійснювати ідентифікацію

та верифікацію фізичних осіб під час відкриття рахунків через третіх осіб.

Завдяки рішенню НБУ банки отримали право:

під час відкриття рахунку використовувати інформацію щодо ідентифікаційних даних клієнтів — фізичних осіб, отриману від іншого банку через систему BankID НБУ. Між банком, що відкриватиме рахунок, та банком, який є абонентом-ідентифікатором, має бути укладений відповідний договір доручення;

доручати юридичним особам-резидентам, фізичним особам-підприємцям-резидентам та фізичним особам-резидентам (агентам) на договірній основі здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку — фізичних осіб.

Відповідні норми містить постанова Правління НБУ від 28.12.2018 р. № 159, яка набрала чинності з 29 грудня 2018 року.

З 1 січня банки зобов`язані

використовувати інформацію з Кредитного реєстру Національного банку України (НБУ) для оцінки ризиків кредитування.

Йдеться про інформацію щодо боржників, умов кредитних операцій, виконання зобов’язань за такими операціями, класу боржників.

Інформація з Кредитного реєстру надається безкоштовно в режимі реального часу

Нові правила обміну рваних купюр.

З 2 січня 2019 року, зношені, старі купюрибудуть міняти не тільки у відділеннях національного банку, але і в інших аналогічних закладах.

Такі повноваження є ще у 3 банків, а саме: «Ощадбанк», «Приватбанк» і «Райффайзен Банк Аваль».

Під старими і зношеними купюрами маються на увазі банкноти, які мають серйозні пошкодження, через які сталася втрата платіжних ознак. Причиною цього можуть послужити пожежі, повені, вплив хімікатів та інше.

Перелік ознак, що характеризують банкноту як зношену:

— потертість; - втрата фарб; - втрата жорсткості паперу; - забруднення; - рихлість;

— надриви; - написи; - отвори; - склеєні краю і кути.

7 лютого, повноцінно вступить в силу новий За

кон України «Про валюті і валютні операції». Цей документ кардинально змінює, і багато в чому спрощує правила обміну валют, звернення іноземних грошей на території України і дає можливість українцям користуватися послугами не тільки українських, а й зарубіжних банків.

Податки.

З 1 січня 2019 року

змінилися правила оподаткування міжнародних посилок.

Так, вступив в силу Закон № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Цей закон скасовує норми попереднього проекту, яким передбачалося встановити ліміт на неоподатковувані посилки до трьох на місяць. За старими нормами, які повинні були вступити в силу з нового року, кількість безмитних посилок до 150 євро обмежувалося трьома в місяць.

Зараз українці можуть отримувати скільки завгодно посилок з-за кордону вартістю до 150 євро, не сплачуючи з них податки або мито.

Норми прийнятого в цілому закону передбачають, що при ввезенні на територію України товарів вартістю понад 100 євро для одного одержувача на них нараховується ПДВ в 20% і 10% мита з суми, що перевищує ліміт.

З 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року діятиме старий ліміт в 150 євро, а з 1 липня 2019 року запрацює новий.

Згідно з нормами нового закону, оператори поштового зв’язку та експрес-перевізники визнаються податковими агентами. Вони будуть займатися нарахуванням і сплатою зобов’язань по ПДВ для таких посилок.

З 1 січня підприємцям-платникам ЄСВ змінено

розмір єдиного внеску.

Отже, мінімальна сума єдиного внеску у розрахунку на квартал у 2019 році становить 2754,18 грн (918,06 грн х 3 місяці).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на 2019 рік становитиме з 1 січня 2019 року — 62 595,00 грн (4173×15).

Звіт за оновленою формою Додаток 5 подається ФОП за звітний період 2018 року до 9 лютого 2019 року відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Та не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом, кожен підприємець зобов’язаний сплачувати суму єдиного внеску не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Не сплачують за себе ЄСВ підприємці (незалежно від системи оподаткування), які належать до осіб з інвалідністю, отримують пенсію за віком або досягли віку, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до Закону пенсію або соцдопомогу.

Податок на прибуток.

Додано визначення активу з права користування — це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди.

Трансфертне ціноутворення (контрольовані операції).

Положення пп. 39.2.1.1 ПКУ доповнено також нормою, згідно з якою, якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку КМУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» — «в» цього підпункту ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Оновлено визначення господарської операції для цілей трансфертного та правила віднесення операцій до контрольованих, якщо право власності на предмет (результат) такої операції між резидентом і нерезидентом спочатку переходить до однієї або декількох осіб.

Передбачено, що на запит ДФСУ платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація подається платником податків до контролюючого органу.

ПДВ.

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної доповнено індивідуальним податковим номером. Зауважимо, що форма податкової накладної і до цих змін містить індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

В п. 30.4 ПКУ уточнено, що не можна відмовитись від застосування податкової пільги з ПДВ.

ПДФО.

З 1 січня 2019 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються вартість дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Тобто у 2019 році це сума 1043,25 грн (4173×25%).

Єдиний соціальний внесок.

Змінами до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» тепер передбачено встановлення розміру внеску 8,41% як для підприємств, установ і організацій, так і для фізичних осіб — підприємців, в яких працюють особи з інвалідністю щодо зарплат таких осіб з інвалідністю.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З 2019 року платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення, обов‘язково мають застосовувати РРО у випадках проведення розрахунків в готівковій формі або з використанням платіжних карток (п. 296.10 ПКУ).

Туристичний збір

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної місцевої ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5% — для внутрішнього туризму та до 5% — для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Державний нагляд.

Із 1 січня вже не діє мораторій на планові перевірки бізнесу.

Оприлюднено графік перевірок бізнесу на 2019 рік.

Почали працювати наступні нововведення.

Збільшення строків подачі платником податків контролюючому органу, який проводив перевірку, заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів

На даний час абз.2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України (надалі — ПК України) передбачає право платника податків подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники податкової звітності, протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання акту перевірки.

Однак Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (надалі — Закон № 2628) з 1 січня 2019 року цей строк збільшено до десяти робочих днів

Збільшення строків оскарження рішень контролюючих органів

Згідно з чинною редакцією п. 56.3 ст. 56 П К України оскаржити рішення контролюючого органу, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень такого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, можна до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання оскаржуваного рішення.

Закон № 2628 змінив цей строк на десять робочих днів.

Судові засідання.

Фіксація судових засідань у кримінальних провадженнях не лише звуко-, а й відеозаписувальними технічними засобами

Нормою пп.2 п. 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (надалі — Закон) ч.5 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України була викладена в новій редакції. Вона передбачає повне фіксування судового засідання під час судового розгляду за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дані зміни набрали чинності ще 7 грудня 2017 року, за винятком положення щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів, які набувають чинності з 1 січня 2019 року.

З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум

для працездатних осіб становить 1921 грн. Відповідно, підвищено ставки судового збору, який до нього прив’язаний. При цьому зменшена максимальна межа ставки збору за подачу суб’єктом владних повноважень і юрособою до адміністративного суду позову майнового характеру: не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (а не 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як було раніше).

Ставки судового збору на 2019 рік встановлені у таких розмірах: