Дніпровці згадували бій під Крутами та мітингували за Січеславську область

Назва області — це фундамент та каркас, який потім буде наповнюватися змістом. Січеславська — це суперукарїнська та суперкозацька назва. Хіба вона не може бути тим каркасом, який, врешті решт, наповниться українським змістом

Гасло на прапорах «Гідну назву краю п’яти січей!», чоловіки у козацьких шапках, жовтоблакитний флешмоб — це те, чим запам’ятається мітинг під Дніпропетровською ОДА. Тут 29 січня зібралися понад півсотні мешканців Дніпра та області, щоб вшанувати пам’ять Героїв Крут та підтримати повну декомунізацію. Захід розпочався із вшанування пам’яті крутянців. Сто один рік тому — 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути (Чернігівська область — ред.) у бій з більшовицькими військами вступили необстріляні студенти. Всі вони полягли героїчною смертю, але зруйнували плани Муравйова та його загонів за 2 години потрапити до Києва.

— Коли стало зрозуміло, що червону чуму неможливо зупинити ні ідеєю, ні словом, уряд звернувся до студентства, — розповідає депутат Чечелівської райради та історик Кирило Дороленко. — Хлопцям, які ніколи в житті не тримали зброю, запропонували вступити у січовий курінь, щоб боронити Українську самостійну соборну державу. І молодь, яка мала по 16 — 17 років, пішла на курси, аби за 10 діб навчитися стріляти. 27 січня студентів кинули на залізничну станцію Крути. Вони мали зупинити наступ Муравйова на Київ.

29 січня українські курсанти дали серйозний бій. Проти балтійських матросів і армії, яка отримала досвід у боях Першої світової, вийшла необстріляна українська молодь. Наші хлопці вірили, що кожен їхній постріл, кожна хвилина, яку вони тримають Крути, дає можливість евакуювати з Києва нашу владу, а світовій спільноті — визнати Україну окремою від Росії. І їм таки вдалося зупинили професійну армію комуністів. Щоправда, ціною власного життя.

Муравйов, який планував зі станції Крути прибути до Києва за дві години, добрався до української столиці аж 8 лютого. За цей час українська держава зробила дуже важливі політичні кроки. І коли через місяць Київ звільнили від москалів, 290 студентів урочисто поховали на Аскольдовій могилі. Але комуністи знали про цих українських спартанців і знищили їхню могилу. Це говорить про те, якби ми не намагалися вести діалог з нашим східним сусідом — він все одно нас буде ненавидіти.

Командир підрозділу «Сармат» Олександра Писаревський назвав крутянців героями. За його словами, пам’ять цих мужніх хлопців у Дніпрі почали вшановувати у 2009 році. Тоді він разом із 30 -50 однодумцями пройшовся по місту маршем.

— З нас сміялися і говорили: «Та що ви робите?». А ми відповідали: «Це та подія, яка є ключовою в історії України». Ми весь час звикли говорити про Героїв Крут як про мучеників та нещасних бідних хлопчиків, яких закатували москалі та більшовики. Ні! Вони — Герої. Відбулася ситуація, коли невеличка жменька людей, збита у кулак ідеєю патріотизму, зламала хребта москальській агресії. Ворог після бою під Крутами не міг дуже довго оговтатися. За цей час армія УНР перегрупувалася і завдала удар по більшовицькій заразі. Щоправда, ненадовго. Але бій під Крутами — це не поразка. Це перемога духу, патріотизму і відданості Батьківщині. У майбутньому вона надихне визвольні змагання, не лише вояків УПА, але й сучасності. На цій перемозі виховалися молоді покоління українців, які зараз йдуть у бій проти нової більшовицької зарази. Наші хлопці, врешті решт, зламають хребта, москальській паскуді і поховають її під уламками Кремля.

Дніпровці підготували звернення до президента України, з проханням підтримати перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Над зміною назви у громадські Раді при ОДА уже рік працює спеціальна робоча група.

— Інших варіантів нової назви, окрім Січеславська не було. За цей рік ми провели декілька конференцій і багато зустрічей, — розповідає голова робочої групи Віктор Кучинський. — Якщо раніше я відчував спротив, то після спілкування і роз’яснювальної роботи, прихильників Січеславщини стало більше. Хочу нагадати, що назва області — це фундамент та каркас, який потім буде наповнюватися змістом. Січеславська — це суперукарїнська та суперкозацька назва. Хіба вона не може бути тим каркасом, який, врешті решт, наповниться українським змістом?

Звернення до президента активісти передали директорові департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Віталієві Маласаю.

Дійство завершилося флешмобом. Учасники акції тримали над головами жовті та блакитні аркуші паперу та вишикувалися у слово «Січеславська».