Квітуча і трагічна чорнобильська весна

Про одну з найбільших катастроф в історії людства згадали у галереї мистецтв Деснянського району столиці. Тут відкрили виставку «Чорнобиль», присвячену 33-й річниці аварії на ЧАЕС. Велику зустріч митців організував народний художник України, лауреат Шевченківської премії Валерій Франчук.

Серед учасників цієї групи — Володимир Зирянов, який був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Нині мешкає у Деснянському районі. На виставці представив свої пейзажі. Поруч — роботи скульптора Василя Бика. Ще один митець — заслужений художник України Анатолій Буртовий, досліджує у своїх роботах історію України, зокрема, добу Трипілля. Також представлені роботи лауреата багатьох конкурсів, скульптора Михайла Горлового. Свої нові пейзажі представила мисткиня з Новгород-Сіверського, що на Чернігівщині Оксана Косова. Відомий художник Володимир Кальненко презентував на виставці одну зі своїх кращих робіт, що має символічну назву «Розіп'ятий птах». Також тут представлені твори Вадима Кравченка, який був соратником Василя Забашти та Віктора Зарецького. Самодіяльна художниця Тетяна Неліна привезла на виставку свої ляльки та нові пейзажі. Крім цього в експозиції можна побачити картину Аполлінарії Франчук «Знак Чорнобиля», яку художниця написала 1986 року. На цій картині зображена молода жінка з маленькою дитиною. Філософська космічна тема домінує в роботах молодої художниці Марії Франчук. Василь Химочка не дожив до відкриття виставки, картини митця представила його родина. А заслужена журналістка України Валентина Давиденко презентувала свій триптих.

— Ця виставка — наше поклоніння героям Чорнобиля, яких спалив ядерний реактор, але вони дали можливість нам і всьому світу жити на цій Землі, -розповів Валерій Франчук. — Художники роблять свою справу. Через пейзажі, квіти, через скорботні лики вони передають те, що ми пережили в той час.

Минулого року ми провели невелику виставку, присвячену чорнобильській трагедії. Цього року в ній вже взяло значно більше митців. Плануємо відкривати такі виставки щороку. Всі представлені роботи об’єднує тема України. Ми повинні показувати не лише той жах, полум’я, пережиті біди, але квіти, пейзажі, власні думки. Тема Чорнобиля хвилює мене всі ці роки. Присвятив їй не одну виставку. Наразі, мої картини з чорнобильської тематики зберігаються в музеях Хмельницького, Сум і Херсона.

На новій виставці я представив триптих «Пам'ять серця». На лівій стороні, що має назву «Коли цвіла весна», зображена квітуча Україна, якою вона була 25 квітня 1986 року. По центру — «Полин зоряна», тут можна побачити змія, який вилетів з реактора 26 квітня. А з правої сторони — наш янгол-охоронець архистратиг Михайло, який проколює змія, рятує Київ, Україну і весь світ. Мій триптих «На хвилях пам’яті» відображає межу, що розділила долі людей до і після Чорнобиля. Хочеться, щоб більше людей прийшло на цю виставку, аби всі ми завжди пам’ятали про ту трагічну подію.

— Життєві обставини склалися так, що 1985 року я був у Чорнобилі, — згадує відомий український карикатурист і архітектор Олег Смаль. — Студентами ми поїхали в будівельний загін. Я займався дерев’яною скульптурою, а мої колеги будували дитячий майданчик. Якось сиділи після роботи на березі річки Уж. Один з мої друзів сказав: «Який ідіот у таких райських місцях надумав збудувати атомну станції?». Наступного року теж збиралися їхати на Чорнобиль…

На виставці я представив карикатуру «Чорнобильські ігри», створену 1988 року. Ця робота експонувалася у Бразилії на виставці «Глобальні загрози людству». Друга робота — «Так було, так є, так буде», написана в Неаполі. Намагався в ній показати, що деякі події здавалось би можуть перевернути все наше життя, але з погляду вічності вони зовсім дрібні.

На відкриття виставки завітало багато українських митців, деякі з них поділилися своїми враженнями.

Тетяна Неліна:

«Чорнобиль — це наш вічний біль, невигойна рана на тлі України. Пам’ятаймо тих, хто ціною власного життя захистив наших дітей та онуків. Згадуючи той страшний квітень, думаймо про сьогоднішній і завтрашній день. Робімо все можливе, аби на нашій стражденній землі не запанував Чорнобиль духовний».

Оксана Косова:

«Невимовно щаслива бути серед видатних і самобутніх митців на тематичній виставці, присвяченій річниці Чорнобильської катастрофи. Попри трагічні події 33-річної давнини, кількість яскравих кольорів на виставці вражає! І якщо краса врятує світ, то мистецтво обов’язково врятує Україну.

Михайло Горловий:

«Квітуча і трагічна виставка чорнобильської весни несе в собі ту приховану трагедію, яка відбулася на Чорнобильській АЕС. Я тут виставив роботу „Діва України“, яка символізує трагедію і відродження, світле майбутнє України».

Філіп Чорнобров:

«Мої твори не мають прямого відношення до Чорнобиля, але завдячуючи героям, які захистили Україну ми, митці, маємо можливість складати вірші, писати музику, творити про чудове і світле життя землян».

Валентина Давиденко:

«Мій цикл „Артанія“ — про український цивілізаційний континент, який має древню історію. Він, насправді, існував на географічній мапі моєї Черкащини, острів, що мав природу, цілком відмінну від навколишньої — уся фауна і флора з „Червоної книги“. Древні римські монети знаходять і тепер археологи в тих місцях. І хоча цього острова вже немає, але це настійне нагадування про те, з чого ми постали і чого не дамо нікому знищити».

Аполлінарія Франчук:

«33 роки минуло з того часу коли крилами чорно-вогняного птаха Чорнобильського лиха накрило нашу квітучу українську землю, коли жах скував мозок, як захистити свого маленького синочка, коли груди розпинали ридання при спогляданні вагонів поїздів вщерть заповнених дітьми, яких вивозили з Києва з плакатами: „Спасібо партії радной“. Я виставила лише одну роботу, написану саме в той час під емоціями».