Анатолій Любаревич: чергова імітація замість реформи
Із 1 липня в Україні має запрацювати ринок електроенергії.
Його поява передбачає низку ризиків. Один з них — підвищення цін на електроенергію для громадян. Але чи готові українці до чергового зростання тарифів? Про це i-ua.tv запитав у керівника проекту «Єдиної державної Системи Моніторингу» Анатолія Любаревича.
— До чого може призвести чергове підвищення тарифів на енергоресурси?
При підвищенні тарифу на будь який енергоресурс спрацьовує кумулятивний момент і після цього відбувається зростання на усі без винятку товари. У тому числі і на продукти харчування. Це наслідок відсутності балансового ринку та державної тарифної політики. Населення не отримує належних коштів для існування. Люди в такій ситуації не живуть, а виживають. Судіть самі підвищення тарифу на енергоносій відбудеться на 20%, а пенсії та заробітну плату уряд підвищить на 20 гривень. Так відбувається кожен рік, а дохідність прибутків населення кожного разу при таких подіях знижується. Тобто ми маємо справу з комплексною-системною проблемою і, таким чином, вирішувати її необхідно в комплексі. Локальні зміни в сегментах ринку ні чого не вирішать. Комплексний підхід — це формування балансового, оптового, роздрібного ринку енергоресурсів, в якому працюють однакові правила та стандарти для усіх суб’єктів господарської діяльності і який працює в інтересах споживача. Що мали на увазі «реформатори» коли вносили законопроекти, які на жаль вже стали законами «Про ринок електроенергії», «Про ринок природного газу», та закон «Про житлово-комунальні послуги"Не можна розділяти ПЕК та ЖКГ. Усі ці закони-це суцільна імітація та перерозподіл ресурсних та фінансових потоків у кишені олігархічних кланів. Такий стан речей не є ринком, навіть не базаром-це суцільний хаос.
Ринкова економічна модель дасть можливість збалансувати економіку, збільшити рентабельність, диференціювати її, збільшити реальний ВВП та в решті решт проіндексувати пенсії та заробітну плату для населення. Але для цього необхідний ринковий механізм.
— На Вашу думку, чи готова українська економіка до роботи ринку електроенергії?
Наша економіка потребує серйозного лікування. ЇЇ собівартість складає більш ніж 50%. При такій ситуації вона не є рентабельною та конкурентною на світових ринках (тобто товари вітчизняного виробництва). Висока енергоємність не залишає місця для додатковій вартості і виробники в таких умовах «заробляють» на витратах збільшуючи їх в основному на внутрішньому ринку. Наприклад у місті Запоріжжі, де виробляли автомобілі «Lanos», до речі підприємство не працює на сьогодні та виставлено на продаж, цей автомобіль коштує дорожче ніж в тих країнах куди він експортувався. І так по всій країні. Ще більше збільшення тарифів на буд який ресурс знищить державу! Злиття державної монополії, корумпованої бюрократії та олігархічних кланів призвело до повної монополізації підприємств та цілих галузей промисловості .В таких умовах підприємства не стимульовані на модернізацію та впровадження передових технологій. Через негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу Ми втрачаємо ЗВР. Від цього страждає фінансово-банківська система. Запозичення зростають, а розраховуватися не має чим, окрім хіба, що землею. На це, власне, і розраховують зовнішні позивачі. З Росії лунають тези про те, що «України не має економіка, а так Ми з Вами не можемо розглядатися як суб’єкт міжнародного права, а лише як об’єкт». Тоді виникає питання: «В чиїх інтересах лобіюють у ВРУ такі законопроекти? В інтересах якої держави?» Це питання, без перебільшення, підриву економічної безпеки та Національної безпеки в цілому .
— Що робити у такій скрутній економічній ситуації Україні?
— Ми повинні мати власне уявлення розвитку, власну Національну стратегію. Щоб стабілізувати економіку і зміцнювати державність, потрібний механізм, який виконає вимоги Конституції України. Необхідний тільки один крок — на зміну системи. Для цього і був створений вітчизняними вченими комплексний інтегрований проект «Єдина Державна Система Моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги» (далі «ЄДСМ»). Проект належить всім громадянам України без винятку, бо спрямований на підвищення, в першу чергу, соціально-економічних стандартів усіх регіонів, а значить усіх громадян. Тому впровадження «ЄДСМ» є стратегічно важливим кроком для держави та захищення її Національних інтересів.