Микола Голомша: ринок землі не повинен означати базар

Потрібно провести повну інвентаризацію земель, дати їм оцінку і впорядкувати їх державою. Основний закон передбачає, що держава повинна опікуватися землею і оберігати її як народне багатство.

Президент Володимир Зеленський не виключає зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення вже у 2020 році. На думку голови держави, Україні слід позбавитися від пострадянського нафталінового регулювання, яке запроваджувалося для планової економіки. Але відповідно до 14 статті Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Чи варто знімати мораторій на її продаж? Про це i-ua.tv запитав у лідера партії «Патріот» Миколи Голомши.

— Чи можна, на Вашу думку, продавати землю і надра?

— Зараз Україна переживає часи економічної нестабільності, коли капітал і 50% валютної виручки сконцентровані у руках олігархів. У таких умовах продаж землі є прямою загрозою для національної безпеки. Відповідно, підіймати це питання зараз недоречно. Утім, потрібно вести мову про створення ринку землі.

— Що Ви маєте на увазі під створенням ринку землі?

— Ринок не тотожний поняттю базар. Ми повинні провести повну інвентаризацію земель, дати їм оцінку і впорядкувати їх державою. Основний закон передбачає, що держава повинна опікуватися землею і оберігати її як народне багатство. Те ж саме стосується і надр.

Розумний продаж землі — це викуп її державою, яка стане її оберегом. Бо саме держава за Конституцією України та Земельним кодексом, зобов’язана вкладатись, забезпечувати утримання землі в належному стані і опікуватися її збереженням. Тому, ініціативу щодо зняття мораторію я вважаю невдалою. Іще раз наголошую: якщо вже йдеться про ринок, він не має означати базар. Тільки коли ми досягнемо високого економічного і соціального рівня та безпеки, можна буде розглядати інші прийнятні для суспільства форми вирішення земельного питання.

— Щоб дозволити продаж землі та надр, потрібно переписати Конституцію. Процедура внесення змін до Основного закону перетворилася на таку собі повсякденну справу. Політики бавляться ним, як діти іграшкою, а громадяни на це свавілля заплющують очі. Можливо, ми ще не дозріли до нашої Конституції?

— По-перше, ми живемо в олігархічно-клановій державі монополій і капіталістів. Саме вони всім управляють і диктують свої правила гри. Їх приватний інтерес набагато вищий від державного. У такій ситуації захистити конституційні державні засади має народ. Оскільки влада демонструє повну бездіяльність по відношенню до колаборантів, які скупили весь інформаційний простір та їх маріонеток, що за брудні кошти Кремля сіють згубну для України інформаційну політику. Ці особи почуваються безкарними не зважаючи, на їх злочинне посягання на конституційний лад і маніпуляції різними тлумаченнями Основного Закону.

По-друге, органи державної влади, фактично, не регулюють процеси і не приймають закони, які б дали позитивний ефект і убезпечили країну від таких посягань. Тому, створилося середовище, де кожен президент та його оточення на свій лад змінює Конституцію для задоволення власних інтересів.

На мою думку, Основний Закон чіпати не можна. Він передбачає чіткий і збалансований функціонал розподілу влади. Тому, хочеться висловити застереження щодо будь-яких втручань у Конституцію. Зміни під час фактичної війни неможливі, і це — світова практика. Коли ідуть бойові дії, вносити правки, які стосуються територіальної цілісності, устрою, земель і надр категорично неможна.

— Чому?

— Бо окуповані території не мають впливу на ці процеси. На мою думку, винесення таких питань є забаганками політиканів заради задоволення власних інтересів.