Сергій Дацюк: в Україні продовжується революція
За таких умов необов’язково найкращі люди приходять до влади.
«Слуга народу» матиме парламентську більшість без створення коаліції. Такими є результати позачергових виборів до Верховної Ради. Представники політичної сили Зеленського так само взяли переважну більшість округів. Серед них є люди з відвертими проросійськими поглядами та сумнівними моральними якостями. Один із них — одіозний блогер Макс Бужанський. Він отримав більшість голосів на 25-му окрузі, розташованому в Дніпрі. Може скластися враження, що запорукою перемоги на виборах для кандидата-мажоритарника були не його програма та сумлінно-проведена агітація, а зелений фон на білбордах і напис біля прізвища «Слуга народу». Чому люди бездумно голосують за політичний бренд? Чи не повиелися наші громадяни під час голосування як натовп? Про це I-UA.tv поспілкувався з філософом Сергієм Дацюком.
— Чи не нагадує Вам масове голосування за партію «Слуга народу» та її мажоритарників, зокрема, поведінку натовпу?
— Ні. Бо натовп голосує непередбачувано і стихійно. Натомість, результат парламентських виборів абсолютно прогнозований. Він є реакцією на неспроможність привілейованого класу провести інновації. Тому, зараз ми бачимо процес повної і тотальної люстрації. Це — абсолютно свідомий вибір громадян. Установка на повну люстрацію реалізується тільки так. Її альтернативою могла бути громадянська війна.
— Тим не менш, депутатські мандати отримає чимало людей, які гірші за будь-яких попередників.
— А якби була громадянська війна, поприходили б кращі? А за результатами Майдану 2014 року поприходили кращі? Ми ж не люстрували регіоналів, вони так і залишилися в парламенті. Багато хто з них підтримує «рускій мір». У ситуації люстрації не завжди залишаються ті, хто нам подобаються. Просто люди, які абсолютно не здатні до будь-яких змін йдуть геть. Такою є невблаганна логіка. А що у 1917 році з більшовиками прийшли усі хороші люди?
— Як на мене, поняття хороші люди і більшовики є несумісними.
— Я ж вам про це і говорю. В Україні продовжується революція. За таких умов необов’язково найкращі люди приходять до влади. Ми зараз пожинаємо наслідки революційного процесу. Звісно, що за тотальної люстрації приходять до парламенту, в тому числі, і представники «рускаво міра». Такими є наслідки роботи попередньої влади.
— Прийнято вважати, що народ є мудрим. То як він міг допустити до Ради таких як Макс Бужанський?
— Ну, допустив. І що тепер? Просто значна частина народу підтримує «рускій мір». Ми ж самі породили цю ситуацію абсолютно нерозумної політики українізації: «мінстець», закон про мову і квоти. Як ви хотіли?
— Ви тут згадували про 1917 рік та більшовиків. Вам ситуація, яка відбувається з Україною зараз, нагадує той період?
— Звичайно. Буде повний політичний серфінг, непередбачуваність дій і саботаж на місцях. І не треба бути великим експертом, щоб передбачити ці наслідки.
— Від «Слуги народу» до парламенту пройшов доволі різношерстий контингент. Чи можуть, на Вашу думку, «зелені» депутати між собою пересваряться і створити різні фракції?
— Звичайно можуть. Більше того, може бути усе, що завгодно. Справ в тому, що у них немає вивіреної системної стратегії. Тому, ми не можемо передбачити їх дії. Єдине, що ми можемо передбачити — це спонтанні безсистемні інновації.
— Але інновації можуть бути як зі знаком плюс так, і зі знаком мінус.
— Системні інновації могла здійснити попередня влада. Вона їх не зробила. Тому тепер, всі геть з пляжу, і ми будемо жити у період несистемних інновацій. Ситуація нам може не подобатися, але вона виглядає саме так.
— То ж головне перспективи для Україні зараз це безсистемні інновації?
— Абсолютно точно. Тотальна люстрація, спонтанні інновації і саботаж на місцях — це ті речі, які можуть відбутися.
— Ви зараз сказали про саботаж на місцях, але невдовзі відбудуться вибори до міських і обласних рад. Скоріш за все, на них отримує більшість політична сила Зеленського. Тобто, за логікою речей в Україні буде одна правляча партія.
— Вони спробують зробити інновації, але зіткнуться з шаленим опором, який я називаю саботажем.
— А хто буде опиратися цим інноваціям?
— Стара влада, люди зі старими поглядами. До будь-якої революції завжди є опір.
— А якщо інновацій не відбудеться взагалі?
— Тоді Україні прийде кінець, і вона розколеться. Одну її частину забирає Росія, а інша відійде до Європи.
— Тобто, або інновації, або кінець?
— На жаль, питання на сьогоднішній день стоїть саме так.
