Сергій Доротич: говорити про те, що прийшла нова влада, я б не став

Під красивими гаслами відбулася реінкарнація найгірших проявів попередньої.

10 вересня представники малого і середнього бізнесу пікетували Верховну Раду. Мітинг спричинили законодавчі ініціативи «Слуги народу». Прийняття законопроектів № 1053−1 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" та № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу Україні щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» неабияк ускладнять життя підприємцям. Зокрема, розширення використання касових апаратів може завдати суттєвих збитків представникам малого та середнього бізнесу. Натомість, такі зміни лише збільшать корупційні ризики. Але не зважаючи на застереження підприємців, Рада таких ухвалила обидва документи.

Володимир Зеленський та його команда виграли вибори на красивих обіцянках. Популістські гасла плюс заяви у стилі «ми не такі, як попередники» зробили свою справу. Ву, а ля. Шоумен без жодного реального політичного досвіду - президент найбільшої країни в Європі. Але ейфорія у громадян - штука скороминуча. Рано, чи пізно доведеться відповідати за слова. А Володимир Зеленський та його команда обіцяли дослухатися до думки громадськості. Чому вони проігнорували підприємців? Чи, можливо обіцянки — лише цяцянки. Зекоманда має більшість в парламентів без будь-яких коаліцій. То ж для неї настав час розплатитися з олігархами. Відповіді на ці питання i-ua.tv шукав разом із головою ГО «Союзу захисту підприємців» Сергієм Доротичем.

- Чи не здається Вам, що владу змінили, але утиски малого і середнього бізнесу залишилися?

— По-перше, давайте називати речі своїми іменами. На жаль, Кабінет міністрів сформували з людей, які впливали на урядову політику попередньої влади. Мова йде не лише про одіозного Арсена Авакова і міністерку фінансів Оксану Макарову. Хочу нагадати, що нинішній генеральний прокурор Руслан Рябошапка працював заступником міністра юстиції в уряді Арсенія Яценюка, а діючий прем’єр Олексій Гончарук був радником міністра екології в 2014 році і радником першого віце-прем'єр міністра Степана Кубіва в уряді Володимира Гройсмана. Тому, я б не поспішав говорити, що у нас змінилася влада. Так, в Україні новий президент, але в уряді знаходяться ті ж самі люди, тільки хтось з них перейшов до іншої іпостасі.

Представники малого і середнього бізнесу зараз активно виступають проти законопроектів № 1053 та № 1073. Обидва документи далеко ненові. Це калька тих законопроектів, проти яких виходили підприємці під стіни парламенту в 2014 і 2015 роках. Бізнес зорганізувався, сказав обом документам своє рішуче «ні» і зміг вплинути на депутатів. Зараз усі ті напрацювання дістали з шафи і знову виставили на розгляд Верховної Ради.

Тепер висловлюся з приводу нових народних обранців. Дивлюся, як вони голосують, і склалося враження, ніби вони натискають кнопки системи «Рада» за чиєюсь вказівкою. Починаєш з ними спілкуватися, і виявляється, що більшість із них не читає законопроекти взагалі. Виняток становлять лише ті депутати, чиї прізвища вписали у графу «автори». Це не позиція законотворців! Тому, говорити про те, що прийшла нова влада, я б не став.

Просто під красивими гаслами відбулася реінкарнація найгірших проявів попередньої. Сподіваюся, президент це оцінить і змінить свою політику. Бо якщо подібні законодавчі ініціативи таки будуть прийняті, він нестиме персональну відповідальність за кожну незаконну дію чиновника, чи інспектора. А це виллється у рейтинг недовіри до Зеленського.

- На Вашу думку, чи доречно домовлятися з владою? Звісно вони можуть піти на поступки бізнесу, але приймуть законопроекти з мінімальними змінами.

— Практика, коли декларують одне, а роблять зовсім інше — доволі поширене явище. Що ж стосується цих законопроектів, то, можливо, у них є певне раціональне зерно. Утім, загалом вони несуть репресивний інстументарій, який ставить за мету придушення малого і середнього бізнесу. Чи потрібно домовлятися з владою? Звісно ми будемо йти на переговори. Але важко домовлятися з людьми, які тобі хочуть перекрити кисень.

- Чи можливо поліпшити умови існування малого і середнього бізнесу в Україні без зміни системи?

— За великим рахунком, існують сталі правила роботи бізнесу. Звичайно, хотілося б кращих. Але проблема бізнесу не нестача допомоги. Головне, щоб йому не заважали. Тобто, чим менше держава втручатиметься у його справи, тим менше у нього буде проблем. Будь-яке рейдерство, корупція та контрабанда без участі державних чиновників не відбуваються. Тому, влада, яка ставить перед собою завдання сприяти процвітанню бізнес-середовища, повинна створити систему, де втручання будь-яких чиновників у його роботу стане неможливим. Тобто, чим менший з ними безпосередній контакт, тим краща ефективність роботи бізнесу. Тим більше малі та середні підприємці створять робочих місць і старанніше сприятимуть зростанню валового внутрішнього продукту.

- Чи готова, на Вашу думку, Зекоманда до зміни системи на користь малого і середнього бізнесу?

— Проблема в тому, що заяви її представників виглядають діаметрально протилежними. Я, наприклад, аплодував стоячи, коли прочитав інтерв’ю міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пана Мілованова. Хоча, мушу зазначити, що раніше ставився до нього доволі критично. Але в інтерв’ю я побачив дуже зрілі і близькі мені за духом підходи. Мені також подобається те, що декларує Зеленський. Та, в той же час, я дивлюся на ініціативи представників уряду і депутатів «Слуги народу». Вони — діаметрально протилежні. Тому, яка вона Зекоманда, я ще для себе не зрозумів.

- Ви не звернули увагу на те, що депутати захищають, в першу чергу інтереси олігархів, але при цьому тиснуть на малий і середній бізнес?

— Це вже давно уставлена практика. Чому? Давайте говорити відверто. У велику політику, або так званий великий провладний бізнес, грають лише олігархічні структури. Вони виступають спонсорами політичних проектів, приводять до високих кабінетів тих, чи інших осіб, забезпечуючи їх фінансовими і медіа-ресурсами. Відповідно, останні мають розрахуватися з олігархами.

Гроші в українські політичні проекти можуть вкладати не тільки вітчизняні фінансово-промислові групи. Як показала практика останніх років, це роблять і великі транснаціональні корпорації. Відповідно, вплив олігархів — реалії політичної системи по-українськи. Вона у нас не стала, на відміну від Європи, чи США. В Україні хто платить, той і замовляє музику, а платять у нас олігархи.

- Зазвичай, представники малого і середнього бізнесу, прочитавши поганий законопроект ідуть спілкуватися з депутатами, а в крайньому випадку, виходять на пікети. Чи не доречніше, на Вашу думку, замість ось таких рефлексій на рішення держави та її органів, формувати власний порядок денний?

— Щоб формувати власний порядок денний, потрібно мати власний інструментарій. На сьогоднішній день, у бізнес спільноти його немає. Навіть ті інститути, які створені відповідно до чинного законодавства, а це — дорадчі громадські ради при різних органах влади і обласних державних адміністраціях або не працюють, або заблоковані. Владні очільники не бажають чути голос народу. Кожен чиновник, сідаючи у владне крісло вважає себе найсильнішим, найрозумнішим і найкрасивішим. Він думає, якщо він такий крутий, то йому не потрібні жодні поради.

Тобто, щоб бізнесу виходити зі своїми ініціативами, необхідний інструментарій. Він має бути жорстко закладений у законодавство без жодних можливостей для його ігнорування. Цього наразі не відбувається. Натомість, можновладці зовсім не цікавляться громадськими ініціативами і лише створюють ілюзію співпраці з суспільством.

- На Вашу думку, чи не доречніше розпочати соціальний діалог між працівниками малого і середнього бізнесу та профспілками, з метою формування свого потужного порядку денного?

— В Україні є Закон «Про соціальний діалог». Щоправда, він як і всі попередні роки, діє тільки на папері. Це дуже добре видно з існуючої ситуації. Наскільки мені відомо, на останнє засідання уряду не пустили не лише журналістів, але і представника визнаної владою Федерації профспілок України. Звісно, ми між собою можемо зібратися і поговорити. Але чи захочуть до нас приєднатися чиновники і можновладці?

Для того, аби соціальний діалог був дієвою силою, у законодавстві потрібно прописати дуже чіткі та прозорі правила гри. На жаль, існуючі, не відповідають потребам сьогодення. Коли введуть відповідальність за невиконання обов’язків можновладців, можна буде говорити про створення будь-якої переговорної моделі. Але для початку, потрібно чітко прописати у законодавстві місце, відповідальність і роль кожної зі сторін. Як влади, так і громадянського суспільства. За основу потрібно взяти професіоналізм і відповідальність. Лише тоді ми зможемо досягти ефективної взаємоспівпраці.

  • MOD_BREADCRUMBS_HERE
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Сергій Доротич: говорити про те, що прийшла нова влада, я б не став