Андрій Гарнат: в Україні потрібно міняти всю державну систему

Представникам малого і середнього бізнесу не подобаються законодавчі ініціативи «Слуги народу». Бізнесмени вважають що низка змін до Податкового Кодексу та розширення сфери використання касових апаратів неабияк ускладнить їхнє життя. Більше того, ці нововведення спричинять чергову хвилю зростання корупції. Саме тому підприємці зібралися біля Верховної Ради на протест. Але не зважаючи на їхню позицію, депутати таки прийняли два з трьох спірних законопроектів. Щоправда, лише у першому читанні. Мова йде про законопроекти № 1053−1 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" та № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу Україні щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Чому партія, яка обіцяла бути ближчою до народу проігнорувала позицію бізнесу? На тему протестів підприємців біля парламенту і їх нелегких відносин з владою ми вже спілкувалися із Сергієм Доротичем. То ж тепер черга відповідати на ті ж самі питання економічного експерта Андрія Гарната. Він — координатор громадської ініціативи «Рух бізнесу України» і, за сумісництвом, - організатор акції біля ВР. Таким чином, i-ua.tv розпочинає соціальний діалог із долученням до нього у майбутньому, представників профспілок.

- Чи не здається Вам, що владу змінили, але утиски малого і середнього бізнесу залишилися?

— Многие предприниматели, на прошедших выборах, возлагали большие надежды на новую власть. Тем более, в свете анонса принципиально новых лиц и подходов. Однако реальные первые шаги уже сформированного Кабмина и аппарата, череда ошибочных кадровых решений Президента в ключевом, на сегодняшний день, Экономическом блоке показали, что на самом деле все не настолько оптимистично. Власть поспешно выдвинула несогласованную с малым и средним бизнесом и независимыми экспертами ошибочную законодательную инициативу.

Выражена она в следующих Законопроектах:

В документе № 1053−1 речь идет об использовании кассовых аппаратов. (Возобновление штрафов за кассовую дисциплину, Кэшбек-стукачество);

Проект Закона № 1073 предусматривает детенизацию расчетов в сфере торговли и услуг. (Введение РРО для всех, новые большие штрафы);

К изменениям в Налоговый Кодекс, оформленным в законопроект № 1210 депутаты написали 600 страниц поправок. На самом деле, большинство этого текста — чистой воды спам. А принятие самого документа грозит увеличением штрафов по регистрации НН и прочими негативными моментами.

Все эти законопроекты способны срубить на взлёте уже и без того, дающий крен самолёт надежды, возложенной предпринимателями на новую власть.

Вчера представители бизнеса и независимые эксперты провели акцию протеста у Верховой Рады. На ней они озвучили недостатки и риски выдвинутых на голосование законопроектов. Так же, по итогам митинга они дали пресс-конференцию, где рассказали о возможных конкретных решениях сложившейся ситуации.

- На Вашу думку, чи доречно домовлятися з владою? Звісно вони можуть піти на поступки бізнесу, але приймуть законопроекти з мінімальними змінами.

— Стоит ли идти на компромисс с властью? Мой ответ — стоит. После завершения митинга, Премьер министр Гончарук дал свою реакцию. Он отметил указанные законопроекты как сложные и неоднозначные, и которые, в последствии, были приняты в первом чтении с возможностью внесения правок.

Относительно же законопроекта 1073 «Що до детенізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг», компромис рассматривать не имеет смысла. Документ — более чем преждевременен. В случае принятия, он внесет серьезные проблемы в работу большинства предпринимателей, неся за собой не упрощение, а усложнение и отягощение их деятельности. Поэтому законопроекту мы требовать от Президента наложить вето.

- Чи можливо поліпшити умови існування малого і середнього бізнесу в Україні без зміни системи?

— Конечно, для кардинальных изменений в стране, необходимо менять всю государственную систему. Но поскольку такой процесс достаточно продолжителен, его стоит начать с секторального реформирования. В частности, в экономической плоскости. В первую очередь, нужно переписать Налоговый кодекс.

- Чи готова, на Вашу думку, Зекоманда до зміни системи на користь малого і середнього бізнесу?

— Возвращаясь к текущей государственной экономической политике, могу сказать, что новая власть, в лице сформированного экономического блока (курирует его Гетьманцев), не готова к системным изменениям. Более того, пока мы наблюдаем обратный процесс.

- Ви не звернули увагу на те, що депутати захищають, в першу чергу інтереси олігархів, але при цьому тиснуть на малий і середній бізнес?

— Учитывая как формировались проходные партийные списки, не стоит сейчас удивляться, что под куполом происходит лоббирование интересов олигархический групп.

- Зазвичай, представники малого і середнього бізнесу, прочитавши поганий законопроект ідуть спілкуватися з депутатами, а в крайньому випадку, виходять на пікети. Чи не доречніше, на Вашу думку, замість ось таких рефлексій на рішення держави та її органів, формувати власний порядок денний?

— Конечно, для формирование собственной повестки дня, украинскому малому и среднему бизнесу нужно иметь своих представителей в законодательной и исполнительной власти, но так сложилось, что на прошедших выборах, в Парламент не прошли кандидаты, которые бы представляли бизнес сообщество. Но, впереди еще местные выборы, и мы собираемся использовать это окно возможности.

- На Вашу думку, чи не доречніше розпочати соціальний діалог між працівниками малого і середнього бізнесу та профспілками, з метою формування свого потужного порядку денного?

— С недавнего времени, в активной части гражданского общества, ходит идея поднятия профсоюзного движения. Мое мнение — идея имеет смысл. На сегодняшний день, граждане не имеют прямых действенных рычагов влияния на власть. В свою очередь, стоит упомянуть то, что у профсоюзов есть как свои плюсы, так и свои минусы. Важно, кто будет их возглавлять.