У Дніпрі протестували проти початку розведення військ

29 жовтня, о 19:00 близько п’яти десятків дніпровців вийшли на акцію проти розведення військ у районі Золотого. Серед мітингарів — ветерани війни з Росією, дружини бійців ООС, волонтери та активісти. Усі вони зібралися під будівлею ОДА і взяли з собою плакати з написами: «Тільки перемога!», «Ні „мирному плану“ Кремля!». Ідея організувати акцію виникла спонтанно. Про неї повідомили за півтори години до початку.

Патріотично налаштовані дніпровці вважають розведення військ у районі Золотого зрадою національних інтересів. На їх думку, такі дії влади можуть призвести до захоплення російськими окупантами нових територій і, відповідно, до великої кількості загиблих у лавах українських захисників. Надамо слово учасникам акції.

— Сьогодні Facebook видав мені дві події, — розповідає ветеран з 93-ї ОМБр Владислав Сологуб. — Перша — відведення військ у Золотому. Почитав коментарі під постами — частина користувачів називає це першим кроком до миру. Але, на мій погляд, вони помиляються. Один з перших кроків до миру зробили бійці 93-ї бригади 29 жовтня 2014 року, коли визволили Піски від окупантів. І це — друга подія, про яку мені нагадав Facebook.

Зараз влада дала завдання нашим військовим йти по шляху поразки. Ми вже не один раз переконувалися на гіркому досвіді, що таке вірити людям, які порушують власні слова. Ми — ветерани застосовуватимемо зброю тільки проти ворога. А ось те населення, що волає «за мір», захищати свої домівки не піде. Це вкотре доведеться робити нам. І знову плакатимуть наші дружини, матері та діти. Не повернуться з війни чиїсь сини, чоловіки та брати. А вони все одно будуть «за мір». Я не знаю, що з цим робити. Дуже хочеться, щоб вони нас почули. Можливо, вони просто бояться. Звісно, вони такого не скажуть вголос, але вони це дуже добре розуміють всередині.

Зараз ми можемо знову потрапити у ведмежі обійми Московії. Дуже боюся, що чергова нагода звільнитися, настане не раніше, ніж через 100 років. Ми її дочекаємося навряд чи. Люди стільки не живуть. Я не хочу, щоб моя дитина потрапила у ці московські ланцюги. Тому, якщо потрібно, я знову стану на захист України. Навіть знаючи, що за моєю спиною відсиджуватимуться населення, яке волає «за мір». Ми боремося за свою країну і свободу. А влада… Нехай вона, нарешті, побачить в нас реальну противагу. Я вірю, що мир настане тільки з перемогою України.

— Є люди, які нас називають партією війни. Вони думають, що ми проти Зеленського, бо бажаємо продовження бойових дій, — говорить волонтерка Наталія Васильченко. — А ось Зеленський — молодчинка. Він хоче принести мир. Ми ж нібито проти, бо отримуємо задоволення від аватарок зі свічками. Такі думки — це прояв цинізму вищого рівня.

Ми не партія війни. Ми — сила захисту країни від капітуляції і розгортання ще більшого конфлікту. Якщо і далі продовжуватиметься здача позицій, війна набере значно масштабнішого характеру. На відміну від Зеленського, ми знаємо, на що здатна Росія. Складається враження, ніби президент витає десь далеко у хмарах і живе у такому собі «Марічкасвіті».

Я не знаю, який результат дасть наше сьогоднішнє зібрання. Коли в країні відбуваються драматичні події, ти просто не здатен сидіти вдома і робиш те, що можеш. Ми не хочемо складати руки і саме тому, виходимо на мирні протести.

Дівчина взяла з собою на мітинг білу хризантему. Квітка символізує надії на щасливе майбутнє.

— Я хочу сказати, що не потрібно сумувати, — говорить учасник війни з Росією Іван. — Ми хочемо жити у вільній нормальній країні — і так воно і буде. Безперечно, потрібно пройти крізь боротьбу, але позитивних змін не уникнути. Усе буде добре. Ось побачите.

Патріоти завершили акцію під звуки Маршу нової армії.