Хліб і свічки. У Дніпрі вшанували загиблих від Голодомору

Ірина Сатарова
- 23.11.2019, 23:49
- 1322

— Жили-були собі дві сестри, — розповідає активістка «Самозахисту підприємців» Оксана Єськова. — Можливо, усе обійшлося б добре, якби вони не закохалися в одного чоловіка. Але серце парубка належало лише одній з дівчат. Незабаром, закохані взяли шлюб. Інша сестра залишилася незаміжньою і вирішила помститися. Тим часом, радянська влада підсунула їй можливість — закон «про п’ять колосків». Дівчина прийшла в партбюро і настучала на сестру та її чоловіка. Цей випадок трапився у Кам’янці.

Хліб і свічки. У Дніпрі вшанували загиблих від Голодомору

У суботу, 23 листопада у Дніпрі, на Привокзальній площі відбулася акція «Запали свічку!». Так мешканці міста вшанували 87-му річницю Голодомору 1932 -1933 років, визнаного у світі Геноцидом українського народу. Біля пам’ятного знаку поклали хліб та розставили лампадки у формі хреста. На честь загиблих дніпровці запалили свічки, а духовенство відслужило панахиду. Організатори заходу — «Українська етнічна громада» та «Самозахист підприємців».

— Першим роком Голодомору став 1932. Говорять, то була найдовша, найхолодніша і найстрашніша зима. Але не всі знають, що Голодомор розпочався влітку, коли достиг врожай — і нашим людям просто не давали його зібрати. Селяни бачили, як він згниває прямо на полі. Колосся трусило по землі своє стигле зерно, а люди падали і помирали з голоду.

На Дніпровщині більшовики навіть провели спеціальну операцію. Історики її знають під назвою «Чорний ящик». Найбільше від неї постраждали найзаможніші села. Декілька з них обклали чорними, дерев’яними ящиками. Влада ставила охорону з озброєних вояків. Вони не давали збирати селянам врожай і забирали в людей те, що в них залишилося. Вони не давали їм виїхати з села і спостерігали, як вони помирають з голоду. Потім посеред сіл з’являлися невеликі ями, куди скидували тіла жертв. Канібалізм був тоді у нашій області жахливою нормою, — розповіла Оксана Єськова.

— Моя бабуся казала, що у 1921 — 1922 роках був голод, бо не вродила земля, — розповідає мама загиблого Героя на війні з Росією та громадська активістка Галина Кузьменко. — У 1926 — 1927 — недорід після війни. У 1932 — 1932 поля були щедро усипані колосся. Але в хатах забирали все їстівне. Навіть горщики з борщем повиносили.

У моєї бабусі було четверо дітей. Ті, хто пережив Геноцид і голод 1946 — 1947 років, дуже боялися знову пізнати подібне. Після смерті мого останнього дядька, ми знайшли на горищі його будинку дві торбинки сухарів. Він їх тримав на всяк випадок, про запас. Це яку треба мати пам’ять про Голодомор, щоб його не забути до самої смерті?

Душі загиблих під час Голоду 1932- 1933 пом’янули шматочками чорного хліба.

Активістки «Самозахисту підприємців» Оксана Єськова та Ірина Головко зачитали список партійних і радянських діячів, що стали організаторами і виконавцями проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду та репресій. Він оприлюднений у СБУ і складений за архівними матеріалами.

1. Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович — Генеральний секретар ЦК ВКП (б)

2. Вінокуров Олександр Миколайович — Голова Верховного суду (ВС) СРСР

3.Ягода Генріх (Єнох) Григорович (Гершенович) — Заступник голови ОДПУ

4. Балицький Всеволод Аполонович — Повноважний представник ОДПУ по УСРР, заступник олови ОДПУ, очолював комісію з ведення паспортів у СРСР

5. Прокоф’єв Георгій Євгенович — Заступник голови ОДПУ СРСР

6. Реденс Станіслав Францович — Голова ДПУ УСРР

7. Карлсон Карл Мартинович (Едуард Іванович) — Заступник голови ДПУ УСРР

8. Леонюк Хома Акімович — Заступник голови ДПУ УСРР

9. Миронов (Каган) Лев Григорович — начальник економічного управління (ЕКУ) ОДПУ

10. Салинь Едуард Петрович — Повноважний представник (ПП) ОДПУ по Криму

11. Тимофєєв Михайло Михайлович — Начальник Харківського облвідділу ДПУ УСРР

12. Кацнельсон Зиновій Борисович — Начальник Харківського облвідділу ДПУ УСРР