У Дніпрі протестували проти переслідувань волонтерів та бійців

Попри дощ, дніпровці вийшли на підтримку людей, яких підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

У Дніпрі протестували проти переслідувань волонтерів та бійців

«Брехлива влада — підступна зрада», «Свободу Юлії Кузьменко!», «Free Riffmaster!», «Свободу Яні Дугарь!», «Владо, не фабрикуй справи, а наповнюй казну держави!»

Дніпровці взяли плакати та прапори
Дніпровці взяли плакати та прапори

Під такими гаслами 22 грудня, дніпровці зібралися біля театру опери та балету на акцію «Руки геть від волонтерів і бійців!». Попри дощ, люди вийшли на підтримку волонтерів, яких підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Дніпровці не вірять у вину затриманих і вимагають у влади їх звільнення.

— Виражаю підтримку своїм побратимам, яких кинули за ґрати, — говорить ветеран АТО Сергій Пайол. — Ми звертаємося до президента і його посіпак, які порушують права патріотів і вимагаємо припинити переслідування! Якщо ці люди неправі, то необов’язково їх відправляти в тюрму. Володимире Олександровичу, наведіть лад у державі! Ми не лякаємо вас, але попереджуємо, що зможемо повторити Майдан.

Попри погану погоду, людей поступово більшало.
Попри погану погоду, людей поступово більшало.

— Я знаю особисто двох волонтерів, яких кинули у застінки СІЗО, — розповідає волонтерка Олена Лучко. — З Рифом ми перетиналися на благодійних концертах у Торецьку та Красногорівці. Тут ми зібралися за ті цінності, за які виходили і 6 років назад. На Майдані ми стояли під гаслами правди, свободи і справедливості. Ці три слова для нас і досі залишилися дорогоцінними.

— Нинішня влада, фактично, оголосила війну людям, які захищали і захищають Україну, — переконаний волонтер та громадський активіст Сергій Карноза. — ЗЕкоманді заважають волонтери і добровольці, бо вони хочуть для своєї країни заможного і благополучного майбутнього.

Утім, наші пріоритети з 2013 — 2014 років залишилися незмінними. Ми стояли на Майдані за європейське майбутнє та вступ до НАТО. Але це все, чомусь не подобається нинішній владі. Я вважаю, що волонтери мають консолідуватися. Нехай влада знає, що Україна — це наша земля і ми будемо боротися не до останнього. Артист розмовного жанру, який тимчасово виконує роль президента, прийшов не на вічно. Натомість, ми залишимося тут і станемо господарями на своїй землі.

-Я хочу звернутися не тільки до активної частини суспільства, а до всіх громадян України: якщо ви думаєте, що ситуація із знищеним правовим полем в країні вас не торкнеться коли-небудь — ви дуже помиляєтеся; якщо ви вірите, що розвернута, у бік Раши, Україна стане процвітаючою державою, і вам буде що мазати на хліб — ви дуже помиляєтеся; якщо ви вважаєте, що ваші діти матимуть майбутнє в країні, де без суду та слідства кидають за ґрати і де ні в що не ставиться людське життя — ви помиляєтеся. Будь ласка, переосмисліть своє ставлення до нинішніх реалій і свою громадянську позицію!

І ще я хочу звернутися до міжнародної спільноти. В 2013 і 2014 роках ми заплатили дуже велику ціну за Євромайдан. Він отримав таку назву не тому, що це якийсь бренд, а тому, що ми обрали тоді курс на Євроінтеграцію. Те, що відбувалося в апеляційному суді із Юлею показало, що ми знову відкотилися до російської моделі управління державою. Ми зібралися не тільки тому, що ми проти однієї конкретної ситуації, а через те, що ми проти розвороту в бік Росії, ми хочемо в Євросоюз, ми заплатили за цей вибір кров’ю, — переконана волонтерка Наталія Васильченко.

— Зараз з АТОвців роблять злочинців, а волонтерів змішують з лайном. Чому мовчить місто, де найбільша волонтерська спільнота та кількість загиблих і скалічених війною людей? — обурюється Катерина Познякова. — Ми не маємо на це жодного права. Я отримувала повідомлення, що усі наші акції — марна справа. Але це — не так. Потрібно бути активними.

Пам’ятаєте 2016 рік, коли сепари почали підіймати голову? Пригадуєте, як в оперному театрі жінка вдарила бійця молотком по голові, а біля кафе хлопців побили за українську мову? Тоді ми з дівчатами-волонтерками писали скрізь: і до СБУ і до прокуратури. У результаті, справу почали розслідувати. Тільки суспільна увага допоможе зупинити погані дії цієї влади. Але лише вподобайками на Фейсбук не обійтися. Потрібна активна громадянська позиція, на яку ми маємо право за Конституцією України. А владі, готовій спаплюжити усе добре, що відбувалося в нашій державі за попередні роки — ганебна ганьба!

— Юлію Кузьменко я особисто не знаю, але як медик можу сказати, що таких хірургів як вона, в нашій країні дуже мало, — переконана волонтерка Ніна Єлоєва. — Свідченням того є та велика черга з діточок до неї на операції. Зараз вона зупинилася. Не дай Господи, якщо хтось з дітей не виживе, бо не дочекається на допомогу. Просто Юлія робила термінові операції і боролася за їх маленькі життя. Але влада до цього немає справ.

Коли я продивилася своїм непрофесійним оком записи з камер відеоспостереження, побачила, що зняті на них люди навіть і близько не схожі ні на Юлю, ні на Яну. На моє переконання більшість громадян зрозуміли, що справа шита білими нитками. Суд, який відбувся над Юлею, я можу описати тільки словами: «треш» та «жах». Сподіваюся, невинні вийдуть на свободу, бо вони заслуговують бути вільними. Ми ж поки будемо їх підтримувати, як тільки можемо.