У Дніпрі поіменно згадали загиблих під ДАПом

95 загиблих Героїв, 500 поранених, 4 безвісти зниклих.

Такою є статистика втрат українських захисників під Донецьким аеропортом. Але за кожною цифрою стоять імена бійців, їх долі та сльози рідних. Бої за летовище тривали з вересня 2014 року і закінчилися 22 січня 2015. Його лицарі відзначилися звитягою, патріотизмом та силою духу. Не дарма, наших хлопців ворог прозвав «кіборгами». «Вони вистояли — не вистояв бетон», — говорять про них патріоти.

20 січня, дніпровці зібралися на Алеї пам’яті, біля ОДА, щоб згадати полеглих під ДАПом. Пам’ятний захід розпочали із прочитанням імен усіх 95 полеглих «кіборгів».

Дніпровці прийшли на Алею пам'яті

— Чому важливо озвучити імена? — ставить питання капелан «Дніпра-1» Дмитро Поворотний. — Людина має зовнішній вигляд, за яким її можна ідентифікувати, дане батьками ім’я після народження, прізвище роду, що передається від покоління до покоління та по-батькові.

Ми, стоячи на цьому святому місці, дивимося в світлі обличчя полеглих, хочемо їх назвати так, як за життя їх іменували мама і тато, бабуся і дідусь, друзі та колеги по роботі. Більшість з Героїв склалися як особистості. Вони мали свій фах, намагалися реалізуватися, мріяли і втілювали свої наміри. Я пропоную зачитати їх імена у голос. Декого з полеглих я знав особисто. А хто не знав нікого, пропоную уявити їх образи і прийняти у своєму серці тверде рішення, що оця їхня жертва немарна та прожити гідно. Хлопці загинули, щоб тривало українське життя в Україні і будувався наш український світ.

По центру - Дмитро Поворотний.

На пам’ятний мітинг зібралося близько 40 осіб. Серед них — члени родин полеглих, волонтери та патріоти. Вони принесли лампадки та зачитали уголос імена полеглих «кіборгів».

— Наскільки, з тактичної і стратегічної точки зору, була необхідна операція під ДАПом, визначать військові експерти, — говорить Дмитро Поворотний. — Але та боротьба немарна. Подвиг, який здійснили хлопців, надихнув багатьох і дав зрозуміти, що навіть у безвихідних ситуаціях ми можемо боротися, битися і давати опір ворогу, який прийшов на нашу землю.

У Святому Писанні сказано, що той, хто підіймає меча, від нього й впаде. Це зробила Росія. І цей караючий меч, який її знищить — наші Збройні сили, Національна гвардія та силові структури. Його уособлюють і Герої, що дивляться на нас з плит. Так само і хлопці, що живуть серед нас.

Зараз акцент робиться на вшануванні полеглих, але важливо не забувати про живих. Про тих, хто слідував Божій заповіді захищати ближнього свого і віддавати душу за друзів своїх. Виконавши її, вони повертаються. Повертаються до мирного життя важко. І наскільки ми дамо їм можливість це зробити, свідчитиме про нашу шану і сприйняття їхнього подвигу. Ми вдячні і загиблим, і тим, хто живе серед нас. Останні готові знову встати, щоб вкотре захистити нас від ворога.

Священики ПЦУ помолилися за душі полеглих, а дніпровці поклали лампадки і свічки до плит.

Ломпадки на пам'ятному знакові.