Юрій Смелянський: У Росії починаються великі проблеми

Безкомпромісність Кремля щодо скорочення видобутку нафти істотно обвалило на неї ціни. Що очікує на Росію? Економічна катастрофа? Чи можуть такі проблеми зупинити агресію на Сході? Про це i-ua.tv розповів експерт з питань деокупації Криму Юрій Смелянський.

- Як Ви вважаєте, Росія дійсно догралася? Катюга отримала по-заслузі?

— Ще з юності подобається одне визначення: «Бардак — це завжди добре і ретельно підготовлений захід». Але. Людині легше вірити в диво ніж займатися підготовкою бардаку.

Український вихідний 9-го березня з ранку ознаменувався багаторазовим і гучним фейсбучним «УРА»! Реагуючи тим самим на новину про те, що ранкові торги на міжнародних майданчиках почалися з різкого падіння вартості нафти.

«Ринок нафти відкрив торги понеділка обвалом котирувань, якого світ не бачив майже три десятиліття.

З перших же угод на лондонській біржі ICE ціна сорту Brent впала на 31%, до 31,02 долара за барель.

Падіння стало рекордним з 17 січня 1991 року, коли авіація багатонаціональних сил на чолі з США почала операцію «Буря в пустелі», щоб звільнити захоплений іракською армією Кувейт".

Ось він той довгоочікуваний «чорний лебідь» який несе диво. Росія догралася в своїй політиці з ОПЕК +. Небажання Росії йти на поступки щодо скорочення видобутку нафти обвалило ціни. У Росії починаються великі проблеми.

- Чи буде для України перемогою падіння цін на нафту?

— Думаю, що після таких новин представники української влади вже почали продумувати «меню переможного бенкету». Чи так це насправді?

Поведінку нафтового ринку допустимо порівнювати з поведінкою примхливої ​​дівчини. Дуже багато факторів на які він реагує коливанням цін. Ще один важливий момент. Для багатьох нафтовидобувних держав ціна на нафту фактор благополуччя і впевненості. У всіх нафтовидобувних державах ціна нафти закладається в розрахунки при розробці державного бюджету. Падіння цін — удар по бюджету кожної нафтовидобувної держави.

Найбільш дешева за собівартістю нафта видобувається в державах Перської затоки (Саудівська Аравія).

У Росії собівартість видобутку нафти з урахуванням оподаткування коливається на рівні 42−44 $ США за барель.

У США собівартість видобутку нафти:

55 $ США — видобуток на Алясці;

65 $ США — видобуток на шельфі;

45 $ США — видобуток сланцевої нафти з прогнозом зниження собівартості видобутку до 15 $ США за барель. Через деякий час.

Чи сталопадіння цін на нафту дійсно той ситуацією «чорний лебідь»? Думаю, що це не зовсім так. З другого півріччя 2018 року експертами зазначалося накопичення надлишкових запасів нафти. Ці накопичення зажадали від ОПЕК+ дійти згоди про скорочення видобутку. Період консультацій, суперечок, відмов приймати на себе зобов’язання щодо зниження видобутку, пошук консенсусу закінчився в січні 2019-го підписанням угоди про скорочення видобутку на 1,2 млн. барелів на добу. У період другого півріччя 2018 року Росія і не тільки вона, виходили з переговорного процесу не бажаючи брати на себе зобов’язання щодо скорочення видобутку. Як мінімум не погоджуючись на розрахункові цифри скорочення.

Зниження видобутку — недобір доходів до бюджету. Відмова від скорочення видобутку — зниження цін — недобір доходів до бюджету. Кожна з держав прагнуло мінімізувати свої втрати.

Журналістам потрібні «гучні заголовки». «Гучні заголовки» є однією з гарантій читання матеріалів. З цієї причини 30% падіння вартості бареля нафти (31,02 $) журналісти назвали винятковим явищем з 17 січня 1991 роки (35,63 $ за барель).

«Ціни на нафту марки Brent впали нижче 40 доларів за барель на торгах у вівторок ввечері. Це мінімальне значення з лютого 2009 року.

Січневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures до 16:45 мск подешевшали на 2,1% - до $ 39,88 за барель.

Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах нью-йоркської товарної біржі впали на 2% - до $ 36,9 за барель.

Падіння цін на нафту призводить до обвалу рубля. На торгах на Московській біржі у вівторок курс євро вперше з вересня виріс до 76 рублів". Це інформаційне повідомлення за 8 грудня 2015 року.

А це, за 15 січня 2016 року: «Ціна на нафту північноморської марки Brent на торгах 15 січня впала нижче позначки в $ 29 за барель, про це свідчать дані торгів. Станом на 20:30 мск вартість бареля Brent торгувалася на позначці $ 28,95. Настільки низька ціна на Brent в останній раз була зафіксована 6 лютого 2004 року.

Пізніше нафту відскочила, і о 20:44 мск барель Brent вже торгувався дорожче $ 29. Торги відкрилися на позначці в $ 31,01, в той час як вчорашні були завершені на рівні $ 30,88 за барель.

Нафта WTI на торгах в п’ятницю також падає. Найнижча позначка була зафіксована на рівні $ 29,15 за барель, пізніше WTI дещо подорожчала, але не досягла $ 30″.

- Чи не є мінливість цін для міжнародного ринку нормою?

— Так, високий ступінь волатильності (мінливості) цін на нафту є нормальним станом міжнародного нафтового ринку. Високий ступінь мінливості посилюється війною в Сирії, війною в Україні, очікуванням чергової хвилі світової економічної кризи, торговельною війною між США і Китаєм, загальною агресивною зовнішньою політикою Російської Федерації і безліччю інших чинників. У цьому стані стабільної нестабільності десь обов’язково повинно прорвати. І не один раз. Прорвало на нафтовому ринку.

Розбіжності, що виникли в переговорному процесі ОПЕК + між Саудівською Аравією і Росією, привели до того, що Саудівська Аравія включила інструмент демпінгу ціни на нафту. Слід зазначити, що і в попередні раунди переговорів в цьому питанні основні розбіжності виникали між Саудівською Аравією і Росією. Не приймають саудівці російське нахабство і не вважають, що Росії можна все. Низькі ціни на нафту негативно позначаються на бюджеті Саудівської Аравії. Ціна акцій саудівської нафтової компанії Aramco вже впала нижче початкової ціни публічного розміщення. Компенсувати втрати Саудівська Аравія може за рахунок збільшення обсягу видобутку і збільшення своєї частки на світовому нафтовому ринку. У попередні періоди суперечок за ціною на нафту саудівці вже погрожували Росії захопити частину її ринкової частки. Не раз погрожували. І підстави бути впевненими в успіху у Саудівській Аравії є. Нинішня ситуація для Саудівської Аравії посилюється тільки одним фактором — «коронавірус COVID19». Може трапитися так, що фактор «коронавірусу» призведе до відсутності покупців в цілому і для збільшення ринкової частки зокрема. Крім того, демпінг цін на нафту вдарить не тільки по інтересам Росії, але і всіх інших учасників ринку, включаючи США.

- Як подешевшання нафти вплине на Росію?

— Що в ситуації, що склалася загрожує Росії? Уряд Російської Федерації готуючись до затвердження федерального бюджету на 2020−2022 роки враховувало ріст світових запасів нафти та зниження ціни в песимістичному варіанті (стресовий сценарій) до 40 $ за барель нафти Юрлас. У базовий прогноз федерального бюджету на 2020 рік була закладена ціна в 57 $ за барель. Розглядався варіант настання «цінового шоку» в умовах падіння цін на нафту до рівня 25−30 $ за барель в періоді 3−5 років. Удар оцінюється в розмірі 5−14% ВВП. При настанні такого сценарію розвитку подій в якості компенсатора передбачається використовувати ФНБ (фонд національного добробуту). Слід пам’ятати, що частка нафтогазовихдоходів у федеральному бюджеті не перевищує вже 10% і мала тенденцію до зниження.

Можемо припустити, що падіння цін на нафту завдадуть РФ більш відчутного удару. Сукупний удар, який буде складатися з ціни на нафту, можливу втрату частки ринку, збільшення темпів інфляції і знецінення національної валюти. Заплатити, як зазвичай, доведеться громадянам Російської Федерації, які в умовах «обложеної фортеці» звикли жити погано. А ось чи вплине цей «удар» на здатність і бажання російського керівництва вести війну проти України? Навряд чи. Поки Росія демонструє бажання досягти цілей цієї війни за всяку ціну.

Чи є Росія єдиною метою цього етапу цінової війни? Чи є США учасником цього етапу цінової війни? Як довго готові нести втрати всі учасники цього етапу цінової війни і який може бути компроміс? Покаже тільки час.

Ну, а Україні своє робити треба. Посилювати збройні сили. Готуватися відображати російську агресію таким чином, щоб змусити агресора відмовитися від своїх планів і покинути окуповану територію України. Всю без винятку. Досягти такого результаті неможливо без трансформації (створення нової) української економічної моделі. А найголовніше — перестати сподіватися на диво. Як кажуть: «На Аллаха сподівайся — а верблюда прив’язуй!»