Олександр Новохатський: Короновірус смертельно вразив організм сучасної держави

Настають часи для проявлення державності для Української цивілізації.

Чи виправданий такий жорсткий карантин через короновірус? Чи здатен він зупинити розповсюдження хвороби? Чи не стане він причиною для суттєвих економічних труднощів? Відповіді на ці питання дав у своєму коментарі i-ua.tv політичний аналітик Олександр Новохатський.

Справа в тому, що на сьогоднішній день відбувається маніпуляція свідомістю щодо карантину і підходів протидії вірусним захворюванням. Але при цьому, велика кількість людей, чітко розуміє хибність дій сьогоднішньої влади. Це як раз, декілька поколінь, що вивчились та набули світоглядний базис у радянський період. Їх постійно готували до життя в умовах війни.

У тій державі-імперії, з якої багато українців родом (понад 65%), була розроблена високоефективна та проста система дій щодо захисту «живої сили» від засобів масового ураження в тому числі від бактеріологічної зброї. Для «союзу» це була буденність. Колись, у радянські часи, навіть у школах викладався предмет, який називався «Протидія зброї масового ураження». Так ось, найголовнішим методом боротьби, у будь-якому протистоянню масовим захворюванням людей є організація процесу обеззараження. Іншими словами, дезінфекція — миття поверхонь з метою знищення вірусів — збудників хвороб.

Згідно логіки протистояння людей із масовим захворюванням, дезинфекція має відбуватися у містах, вулицях, будинках, під’їздах, автомобілях і іншому просторі людського існування. Це — головна мета і головний механізм знищення збудника захворювань. А безпосередньо, карантин, застосовується як допоміжний засіб. Як казала по-народному моя покійна бабуся, «не швендяй тут, бо я помила». Також карантин зменшує навантаження на лікарні. Він потрібен, щоб розтягнути захворювання у часі. Розумієте? У такому випадку він абсолютно виправданий.

Проте, у мене складається враження, з того що я бачу та чую, у нас, карантин відбувається заради карантину, тому що карантин. Знищувати необхідно мікро-організми, що спричиняють хворобу, а в нашому випадку намагаються нищити макро-організми (людей) під виглядом боротьби із вірусом.

Це безвідповідально, недалекоглядно і призведе до жахливих наслідків не тільки в економічному, але й в соціальному стані суспільства. Найбільша проблема — це порушення соціальних зв’язків. Давайте візьмемо приклад Китаю. Але ж він боровся з пошестю короновірусу методом тотального очищення вулиць силами людей. Карантин був допоміжним засобом. Коли люди виконують одну роботу, вони об’єднуються. Утворюються соціальні зв’язки. Наша сьогоднішня влада мала унікальний шанс створити українське об’єднане суспільство. Замість цього, вона його дезінтегрує. Закриваються райони і окремі села. Наприклад на Буковині, у десятку сіл ввели не тільки карантин, але й самоізоляцію з перекриттям доріг. Тобто, люди свідомо ізолювалися в межах свого населеного пункту. Про яку соціалізацію ми говоримо? Про яке визнання центральної влади може йти мова?

По факту, йде дезінтеграція соціальних структур, які ми називаємо організоване людське утворення Україна. У результаті, обов’язково виникнуть наслідки в економічних стосунках. Якщо ми в окремих населених пунктах будемо виробляти свій спосіб заробляння грошей, відмінний від суспільства, ми по-іншому ставитимемося до соціуму, економіки та державних структур. Замість об’єднання ми роз’єднуємося. Заходи спрямовані на жорсткий карантин, а по факту — свідому ізоляцію, призведуть до абсолютно зворотного ефекту. Люди не можуть існувати під авторитарними проявами, які не забезпечують їх речами для виживання.

Відбувається маніпуляція. Кажуть: китайці ввели жорсткий карантин і всіх «карали рубльом». Але вибачте, на хвилиночку, вони зорганізували доставку продуктів харчування. Цей порядок доставки був зрозумілим кожному, навіть самому останньому китайцеві. Так само, вони ввели систему забезпечення грошовими ресурсами і систему забезпечення діяльності життєзабезпечувальних галузей населених пунктів. У нас цього всього я не спостерігаю.

Тому висновок у мене один: відбувається повна дезорганізація вже вибудуваного укладу життя людей. Короновірусом виявилась вражена держава, як механізм-організм, який несе функцію з організації життя людей. Держава не організовує життя людей. Вона його дезорганізовує, запирає на карантин, руйнує. Заставляє виживати без держави.

Крок до залучення олігархів є повним дисонансом із заявленою політикою пана Зеленського щодо деолігархізації України. Що таке деолігархізація? Позбавлення олігархів невластивих їм функцій щодо керування державою і повернення влади в руки людей, як це зазначено в українській конституції. Це гасло, щодо відновлення справедливості та законності. Люди в це вірили та виправдовували недосвідченість політика тим, що він нарешті зробить правильні соціальні кроки.

Що вони роблять? Ізолюють людей та надають олігархам додаткові інструменти і важелі впливу. Найзаможніші отримали майданчик для самопіару, щоб поширити думку, які вони класні хлопці. Мовляв, дивиться, вони купили цілих три апарати для штучної вентиляції легень. На наступних виборів обов’язково проголосуємо за них, бо тільки вони можуть врятувати світ. І ось ця невідповідність практичних дій до заявлених гасел призвела до краху режиму Зеленського і його компанії. Тут вже можна не дивитись соціологічні заміри рейтингів, особливо проведених провладними структурами. Якщо люди ще не проявляють своїх негативних емоцій, це не означає, що вони нічого не зрозуміли. Це означає, що станом на сьогодні, вони ще не почали проявлятися у публічній площині. Але це невдовзі відбудеться.

Тепер стосовно економіки. По-перше, економіка, яка давала 3% від показників Німеччини для мене ніколи економікою не була. Це моя особиста думка і я її ніколи не приховував. У нас жахлива форма перерозподілу ресурсів у стилі забрати в одних і віддати іншим. Ми у цих стосунках немов дикуни. Наші підприємства і бізнесмени, які утворювали кістяк економіки, паразитували на бюджетних коштах. Усі великі підприємства-флагманами економіки залежать від державних дотацій, замовлень і обслуговування державних програм. Ми не можемо говорити про чесний ринок. Тому, економіки у світовому сенсі в України не було. Те, що сьогодні відбувається, в тому числі руйнує зв’язки економічних суб’єктів з державою. Бо саме держава, найбільше вражена цим вірусом. Люди виживуть, так само, і малі та середні підприємства. Але великий бізнес залежить від держави, яка втратила статки. Тому, великі підприємства не матимуть можливості брати у неї гроші

Що бачить сьогоднішня влада? Єдину можливість нагріти руки на питаннях землі і приватизації. Але хто буде приватизовувати? Чи виграє у цій ситуації народ України? Відповідь — ні. Всім відомо, що гроші сконцентровані Росією через афілійовані структури в Україні. Є виділені поважні особи, які чекають і не можуть дочекатися на продаж землі. Є ряд місцевих олігархічних бізнесменів, які хочуть землю не стільки купити, скільки проявити вже існуючий розподіл прав власності. Так, чи інакше, але вони вже нею володіють. Вони є великими власниками через оренду паїв. І крок з відкриття ринку землі дає можливість олігархічним і феодальним групам легітимізувати свої права на її використання. Якщо вони раніше давали людям регулярну плату за землю, то сьогодні її не буде. Уся ця ситуація призведе до соціального вибуху. Він буде нищівний, бо альтернативи немає.

Тим не менш, я налаштований оптимістично. Є мікрогрупи, які говорять про інші форми економічного устрою Україні. Ці кризові явища дають усвідомлення того, що можуть відбутися жахливі речі. Вони спонукатимуть людей на утворення нових соціальних структур і нових правил заробляння грошей. Я без тіні сумніву і жодного вагання схиляюся, що час проявитися українській цивілізації. Відновити бачення українських людей, про те, як має бути влаштована українська економіка і яким чином вона взаємодіятиме зі світом. І складні кризові умови — найкращий час, щоб це проявити.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Олександр Новохатський: Короновірус смертельно вразив організм сучасної держави